Перегляд Автор "Сергейчук, О. В."

Зараз показуємо 1 - 13 з 13

Актуальні проблеми геометричного моделювання в задачах енергозбереження у будівництві
(КНУБА, 2010) Підгорний, О. Л.; Плоский, В. О.; Сергейчук, О. В.
Аналізується Українська галузева програма підвищення енергоефективності в будівництві на 2010-2014 рр. з точки зору можливості проведення наукових досліджень по прикладній геометрії відповідно до паспорта спеціальності 05.01.01. Показана можливість участі фахівців-геометрів в створенні національної нормативної бази по енергоефективності в будівництві
Врахування задач енергозбереження у новій редакції ДБН В.2.5-28 "Природне і штучне освітлення"
(КНУБА, 2015) Сергейчук, О. В.; Рейцен, Е. О.; Громадський, Ю. С.
У статті аналізується проект нової редакції норм з природного і штучного освітлення, який зараз проходить обговорення. Основну увагу приділено розгляду питань, пов’язаних з економією енергії як безпосередньо на освітлення приміщень, територій та містобудівних об’єктів, так і на підтримання комфортних мікрокліматичних умов у будівлях завдяки оптимізації систем природного освітлення, сонцезахисту та площ світлових прорізів.
Геометрические основы изменения № 2 ДБН В.2.5-28-2006 «Естественное и искусственное освещение»
(КНУБА, 2012) Подгорный, Алексей Леонтьевич; Сергейчук, О. В.; Диб, М. З.; Шитюк, В. П.; Пугачев, Е. В.; Егорченков, В. А.
Обосновываются и анализируются предложенные изменения украинских строительных норм по естественному освещению с точки зрения использования методов прикладной геометрии.
Геометрична комп’ютеризована модель «atmospheric radiation» для енергоефективного будівництва
(КНУБА, 2011) Сергейчук, О. В.
При визначенні форми, об’ємно-планувального вирішення енергоефективних будівель, оптимізації розподілу утеплювача по поверхні теплоізоляційної оболонки проектувальникам необхідно мати значення потоків сонячної (прямої та розсіяної) і теплової радіації, котрі надходять на довільно орієнтовану площину за фіксовані проміжки часу (опалювальний період, період перегріву, півроку, рік) з урахуванням мінливості метеорологічних факторів. Ці данні повинні бути закладені у норми з будівельної кліматології чи, при наймі, у нормах повинні бути первісні кліматичні параметри, достатні для подальшого розрахунку потоків за допомогою комп’ютерних програм. Необхідність створення таких норм и відповідного програмного забезпечення вже стала очевидною, що і було реалізовано в процесі роботи над ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2011 «Будівельна кліматологія», який набуває чинності з 1.11.2011 р.
Методологические вопросы разработки ДСТУ-Н Б В.1.1–27:2011 «Строительная климатология»
(КНУБА, 2011) Сергейчук, О. В.; Мартынов, В. Л.; Шитюк, В. П.; Щербакова, Е. Н.
Данные, заложенные в нормативных документах по строительной климатологии, являются исходными параметрами для решения всех остальных задач, связанных с проектированием объектов.Поэтому очень важна достоверность климатических параметров, включаемых в нормы. Ошибки во входных параметрах сводят на нет все усилия, связанные с решением оптимизационных задач, в том числе и задач снижения энергоёмкости зданий. Еще одной проблемой при решении оптимизационных задач по энергоэффективности зданий является нехватка климатических параметров, заложенных в нормах. Восполнение необходимой климатической информации может быть осуществлено геометрическими методами на основе анализа физических закономерностей изменения во времени и в пространстве климатических параметров.
Нормування ультрафіолетового опромінення приміщень і територій за енергетичними критеріями
(КНУБА, 2017) Сергейчук, О. В.; Єгорченков, В. О.; Радомцев, Д. О.
Ущільнення забудови супроводжується появою певних негативних факторів середовища проживання, зокрема його світло-інсоляційного режиму. У сучасних українських нормах критерієм оцінки ультрафіолетового опромінення є тривалість інсоляції. Але це нормування недосконале, оскільки сонячна радіація змінюється як за інтенсивністю і спектральним складом, так і в об’ємі приміщень. Крім того, інсоляція не враховує опромінення розсіяною і відбитою від оточення радіацією. Особливо це стосується ультрафіолетової частини спектру – її інтенсивність становить 70...80 % від прямої. Для більш повного врахування ресурсів сонячної радіації для життєзабезпечення необхідний перехід до оцінки ультрафіолетового опромінення від часових критеріїв до енергетичних. Тому метою даної роботи є розробка науково-методичних принципів переходу до такої оцінки. У статті наведені залежності, за якими можна визначити дози прямої, розсіяної та відбитої ультрафіолетової сонячної радіації. Особлива увага приділена визначенню розсіяної та відбитої складовим, оскільки саме ці види радіації опромінюють найбільшу частину внутрішнього простору приміщення. Їх пропонується визначати на підставі нового математичного апарату точкового числення. Представлена методика визначення опромінення. Пропонуються методи нормування ультрафіолетового опромінення за енергетичними параметрами.
Особенности методики расчёта солнечных теплопоступлений в национальном приложении к ДСТУ Б EN ISO 13790
(КНУБА, 2014) Сергейчук, О. В.; Буравченко, В. С.; Андропова, О. В.; Злоба, В. В.; Радомцев, Д. А.
Рассмотрена методика определения понижающих коэффициентов наружного затенения, которая была использована при разработке ДСТУ-Н «Энергетическая эффективность зданий. Метод расчѐта энергопотребления при отоплении, охлаждении, вентиляции, освещении и горячем водоснабжении». Методика базируется на графо-аналитическом методе определения процента поступления солнечной радиации при помощи энергетических солнечных карт. Рассматривается принцип построения таких карт.
Особенности теплотехнического проектирования светопрозрачных ограждающих конструкций
(КНУБА, 2012) Сергейчук, О. В.
Світлопрорізи є найбільш уразливими елементами теплоізоляційної оболонки будівель. При їх теплотехнічному проектуванні необхідно комплексно враховувати питання інсоляції, сонцезахисту, природного освітлення, шумозахисту. Ці питання багато в чому суперечливі. У статті аналізується нормативна база, яка відноситься до проектування світлопрозорих конструкцій і розглядаються шляхи її удосконалення.
Особливості врахування регульованого сонцезахисту у розрахунках сонячних теплонадходжень
(ДНДІБК, 2014) Сергейчук, О. В.
Теплові надходження від сонця залежать від кліматичних умов. Розглядаються особливості врахування клімату різних регіонів України при їх розрахунках. Методика орієнтована на використання кліматичних даних, що наводяться у ДСТУ з будівельної кліматології. Вона дозволяє визначити вплив регульованих сонцезахисних пристроїв на загальні сонячні теплонадходження.
Оценка реализованных примеров энергоэффективных малоэтажных жилых домов в Украине
(КНУБА, 2018) Диб, М. З.; Сергейчук, О. В.
Проведен анализ и оценка особенностей объёмно-планировочных, конструктивных и инженерно-технических решений современных энергоэффективных малоэтажных жилых домов с учетом климата разных регионов Украины.
Проектирование энергоэффективного административно-образовательного здания «Сreative Spaсe» в Киеве
(КНУБА, 2014) Диб, М. З .; Сергейчук, О. В.; Ландолфе, М. G.
Рассматриваются общие принципы разработки рекомендаций по повышению энергоэффективности проекта административно-образовательного здания “ Creative Spaсe “ в г. Киеве
Пропозиції з розроблення комплексу нормативних документів з освітлення
(ДНДІБК, 2013) Сергейчук, О. В.
Природне та штучне освітлення повинно відповідати низці вимог: санітарно-гігієнічним, економічним, естетичним тощо. В Україні необхідно розробити відповідні нормативні документи. Вони мають бути взаємопов’язані і враховувати великий вплив освітлення на енергоефективність будівель. Стаття присвячена розгляду цього питання.
Історія та перспективи розвитку норм з енергоефективності будівель в Україні
(КНУБА, 2017) Сергейчук, О. В.
У роботі розглядається історія розвитку нормативних вимог до енергоефективності будівель, починаючи з кінця ХІХ сторіччя до наших днів. Показано як змінювалися вимоги до показників енергоефективності будівель і трансформувалися розрахункові формули. Особливу увагу приділено змінам, що були впроваджені після отримання Україною незалежності. Зроблено аналіз сучасного комплексу нормативних документів з енергоефективності та нової редакції ДБН В.2.6.31:2016 «Теплова ізоляція будівель». Проведено їх порівняння з нормами ЄС. Розглянуто можливі напрямки подальшого розвитку та вдосконалення норм у взаємозв’язку з суміжними нормами з будівельної фізики, такими як норми з природної освітленості і інсоляції.