Перегляд Автор "Кривомаз, Т. І."

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Адаптація будівельної галузі до змін клімату шляхом впровадження принципів зеленого будівництва
(КНУБА, 2021) Кривомаз, Т. І.; Перебинос, А. Р.; Савченко, А. М.
Проблема кліматичних змін загострюються внаслідок пришвидшення темпів урбанізації та вичерпання ресурсів. Міста суттєво впливають на кліматичні зміни, оскільки вони споживають 78% світової енергії і виробляють понад 60% викидів парникових газів, хоча при цьому вони займають менше 2% поверхні Землі. Роль міст зростає експоненціально з наслідками їх впливу на кліматичні зміни. Очікування зростання рівня комфорту побудованого середовища закономірно супроводжується підвищенням використання ресурсів і енергії. В результаті глобальних кліматичних змін зростає тривалість спекотних періодів та інтенсивність стихійних гідрометеорологічних явищ, змінюється режим випадання опадів, що у поєднанні з підвищенням темпів урбанізації, представляє серйозну загрозу соціальній стабільності, економічній та екологічній безпеці міського населення та середовища.
Адаптація секторів міського розвитку до кліматичних змін
(2021) Кривомаз, Т. І.; Савченко, А. М.
В результаті глобальних кліматичних змін зростає тривалість спекотних періодів та інтенсивність стихійних гідрометеорологічних явищ, змінюється режим випадання опадів, що у поєднанні з підвищенням темпів урбанізації представляє серйозну загрозу соціальній стабільності, економічній та екологічній безпеці міського населення та середовища. Зменшення вразливості міст до кліматичних зміни передбачає заходи, спрямовані на підвищення адаптаційного потенціалу, зниження ризиків та ступеня чутливості, збільшення потенціалу для подолання надзвичайних подій та отримання вигоди внаслідок кліматичних змін. Зниження впливу урбанізованого середовища на кліматичні зміни потребує комплексного стратегічного плану заходів для кожного сектору міського розвитку.
Оцінка модельних об’єктів для поетапної розробки «паспортів екологічної безпеки видів»
(КНУБА : ІТГІП, 2014) Кривомаз, Т. І.
Представлені етапи розробки «Паспортів екологічної безпеки видів» для ефективного моніторингу та управління у сфері екологічної безпеки. Запропоновано використати міксоміцети як модельні об’єкти для розробки структури паспортів екологічної безпеки видів. Доцільність такого вибору аргументується особливостями морфології, фізіології, біохімії та філогенії міксоміцетів, а також їх широким поширенням у різних біотопах більшості регіонів світу. Отриману структуру надалі можна адаптувати для паспортизації представників інших груп організмів, в узгодженні з їх будовою та особливостями метаболізму. Впровадження паспортизації видів підвищить рівень контролю в системі екологічної безпеки та ефективність заходів захисту навколишнього середовища і людини.
Первинна оцінка мікопошкоджень дерев’яних споруд у НМНАПУ "Пирогів"
(КНУБА : ІТЕГІП, 2015) Кривомаз, Т. І.; Перебинос, А. Р.
Захист дерев'яних архітектурних споруд є одним із напрямків екологічної безпеки. Проблема збереження музейно-архітектурних пам’яток та екобезпеки їх рекреаційної експлуатації заслуговує на пильну увагу та накладає відповідальність на всіх, хто причетний до її вирішення. За результатами попередньої оцінки встановлено, що умови збереження та рекреаційної експлуатації архітектурних дерев’яних пам’яток в чотирьох обстежених експозиціях Національного музею народної архітектури та побуту України «Пирогів» відповідають вимогам стандартів системи забезпечення надійності та безпеки технічного стану дерев’яних конструкцій. Проте навіть первинне обстеження виявило наявність значних пошкоджень грибами деяких будівель, які потребують нагальних оперативних заходів з усунення руйнівного впливу мікодеструкторів, а також інших негативних біотичних та абіотичних факторів. На основі первинного обстеження дерев’яних споруд в чотирьох історико-етнографічних експозиціях Наддніпрянщина, Слобожанщина, Полісся та Карпати було створено попередню базу даних для моніторингу біопошкоджень та нагляду за технічним станом будівель у відповідності до норм екобезпеки.
Перший аналіз цитотоксичності міксоміцетів
(ІТГІП, 2016) Кривомаз, Т. І.; Демецька, О. В.; Мовчан, В. О.
Вперше проаналізовано токсичність 16 видів міксоміцетів. На підставі експрес-методу з використанням сперматозоїдів бика було доведено переважну нетоксичність досліджених зразків. Всього три види з проаналізованих можна вважати умовно токсичними: Fuligo septica (IT = 150%), Diderma meyerae (IT = 123,9%) та Trichia favoginea (IT = 121,8%), що, можливо, обумовлено біохімічними особливостями цих міксоміцетів. Порівняння ксилофільних та нівальних видів не виявило суттєвих відмінностей параметрів цитотоксичності в залежності від екологічної групи, оскільки середнє значення IT практично однакове: 104,96% – для нівальних та 104,89% – для ксилофільних. Проте у групі нівальних спостерігається більш рівномірний розподіл параметрів: різниця в граничних показниках IT становить 38,8, натомість, у групі ксилофільних видів ця величина має вдвічі більше значення – 76,3 одиниці. Показники токсичності міксоміцетів носять видоспецифічний характер і не залежать від екологічної спеціалізації, часу колекціонування та місцезростання розглянутих представників цієї групи.
Радіаційний контроль міксоміцетів лісопаркових територій Києва
(ІТГІП, 2015) Кривомаз, Т. І.
Дане дослідження є вкладом у формування паспорту екологічної безпеки міксоміцетів. В результаті вимірювання потужності амбієнтного еквівалента дози іонізаційного випромінення виявлена стабільна реакція міксоміцетів лісопаркових територій Києва до дії радіації. Це свідчить про наявність ефективних захисних механізмів у досліджених видів слизовиків, що дозволяє їм пристосовуватись до несприятливих факторів навколишнього середовища і є однією з причин їх широкого розповсюдження. Факторами захисту від руйнуючого впливу радіації на молекулярному рівні у міксоміцетів, як і у грибів, можуть бути вторинні метаболіти. Виявлено, що темно-спорові види міксоміцетів, які містять особливу форму меланінових пігментів, більш стійкі до дії радіації, ніж види із сірим, жовтим та червоним забарвленням спорової маси. Окремі види міксоміцетів можуть бути використані для вирішення практичних завдань екологічної безпеки.
Шляхи підвищення екобезпеки урбанізованого середовища у зв’язку з пандемією COVID-19
(2020) Кривомаз, Т. І.; Варавін, Д. В.
Пандемії минулого стали приводом для всіх значних трансформацій міст і впливали на архітектуру, дизайн та інфраструктуру. Побудоване середовище сформовано під впливом хвороб та запобіжних заходів, розроблених для забезпечення здоров'я, гігієни та комфорту населення. Тенденції будівництва завжди відображали здатність еволюціонувати після кризи, а в умовах пандемії COVID-19 найбільш вразливими до ризику зараження виявились густонаселені мегаполіси. Створення екобезпечного середовища для протистояти епідеміям та іншим можливим надзвичайним ситуаціям потребує докорінного перегляду теорій планування та розробки нових моделей міського простору. Необхідно підвищувати просторову функціональність та децентралізацію мегаполісів із збільшенням потенціалу мікромобільності та новими транспортними стратегіями. Моделювання надзвичайних ситуацій за допомогою цифрових технологій дозволяє створити оперативну систему реагування і прогнозування різних сценаріїв розвитку екологічно небезпечних ситуацій. Актуальними стають високі критерії якості параметрів побудованого середовища, які застосовуються у зеленому будівництві та спрямовані на збереження здоров'я людей на всіх етапах життєвого циклу будівель. Суттєвими факторами є збільшення природного освітлення, поліпшення вентиляції, усунення небезпечних чинників з повітря та поверхонь, використання природних матеріалів, оздоровче озеленення приміщень. Сучасні технології передбачають різноманітні стратегії автоматичного очищення з використанням вбудованих в інтер’єри приладів для санітарного обприскування, дезінфікуючого освітлення та температурної обробки приміщень, а також безконтактні технології управління будівлями.