Управління розвитком складних систем
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/326
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Концептуальна модель офісу управління проектами органічного виробництва(КНУБА, 2016) Фесенко, Тетяна Григорівна; Фесенко, Григорій Васильович; Фесенко, Галина ГригорівнаПроаналізовано сучасні наукові дослідження в контексті прийняття рішень у проектах агропромислового комплексу, а також практику використання технологій органічного виробництва українськими та зарубіжними сільськогосподарськими підприємствами. Проведено критичний аналіз Регіональної програми розвитку агропромислового комплексу (АПК) Луганської області на 2016-2020 рр. Наведено аргументи щодо впровадження технологій органічного виробництва для вирішення проблем АПК Луганщини. Окреслено місце офісу управління проектами органічного виробництва в системі управління інтеграцією програми. Запропоновано «контентні вставки» базової моделі проектного офісу, зокрема: «організаційна структура управління кооперацією агроформувань», «команда управління проектом з агроекологочутливими компетенціями», «центр технічного сервісу органічного виробництва» і т.ін. Запропонована концепція організації офісу управління проектами органічного виробництва здатна акумулювати організаційно-технічні можливості агроформувань для забезпечення системного управління агроекологічними проектами.Документ Контент-аналіз управління проектами гендерного бюджетування(КНУБА, 2017) Фесенко, Тетяна Григорівна; Фесенко, Галина ГригорівнаПроаналізовано проекти гендерного бюджетування, що реалізовані в Україні на локальному рівні. Гендерне бюджетування розглядається як інструмент управління інтеграцією оцінки впливу публічної політики на жінок та чоловіків. Висвітлено змістовні особливості вітчизняних практик гендерного бюджетування з точки зору гендерних індексів. Виявлено кореляцію між успішністю гендерних бюджетних ініціатив і рівнем змін у структурі бюджетів. Проведено секторальний аналіз бюджетних ініціатив у контексті проектного менеджменту. Наведено приклади з впровадження інструментів гендерного бюджетування в окремих галузях соціально-економічного розвитку. Запропоновано інструменти оцінки змісту проектів гендерного бюджетування, зокрема, категоріальну сітку для контент-аналізу. Для побудови моделі управління змістом проектів гендерного бюджетування застосовано інформаційну модель РМВОК «Збір вимог». Розроблено модель декомпозиції гендерно-сегрегованих контекстуальних даних для управління проектами гендерного бюджетування.Документ Ідентифікація креативних завдань у проектному менеджменті з використанням гендерного підходу(КНУБА, 2018) Фесенко, Тетяна Григорівна; Шахов, Анатолій Валентинович; Фесенко, Галина ГригорівнаОкреслено специфіку творчої діяльності у проектних колективах. Висвітлено особливості фемінної і маскулінної логічних систем в контексті «творчої поведінки» (відповідно до National Competence Baseline, NCB). Запропонована модель творчих завдань у процесах управління проектами (відповідно до A Guide to the project management body of knowledge, PMBOK). Описана динаміка застосування творчої роботи на різних фазах життєвого циклу проекту. Зазначено, що найбільша потреба у креативності існує на фазі «ініціація» і «планування», а її специфіка проявляється у бізнес-процесах і міститься у «кишенях творчості». Запропонований гендерний фокус креативної компетенції проектного менеджера дає можливість застосовувати фемінні і маскулінні когнітивні стилі для ефективної роботи команди на усіх фазах проекту.Документ Моніторинг залізничних вокзальних комплексів за моделями оцінки архітектурно-просторової доступності(КНУБА, 2018) Фесенко, Тетяна Григорівна; Фесенко, Галина Григорівна; Якунін, Анатолій Вікторович; Фесенко, Григорій ВасильовичОкреслено модель оцінки інклюзивності вокзальних комплексів, проведено її параметричну ідентифікацію. Висвітлено особливості застосування методики формування діагностичної матриці параметрів архітектурно-просторової доступності, визначено вагові коефіцієнти. Проведено порівняльний моніторинг архітектурно-просторової доступності залізничних вокзальних комплексів «Київ-Пасажирський», «Харків-Пасажирський», «Одеса-Головна» і «Львів-Головний» за 34 вимогами-параметрами. Виконано обчислення збалансованих (по усіх маломобільних групах пасажирів для кожної вимоги; по усіх вимогах для кожної маломобільної групи пасажирів) та інтегральних оцінок інклюзивності залізничних вокзальних комплексів. Визначено міні-рейтинг доступності (клієт-орієнтованості) вокзалів великих міст Украни: 1 – «Київ-Пасажирський», 2 – «Одеса-Головна», 3 – «Харків-Пасажирський», 4 – «Львів-Головний». Представлено інфографіку архітектурно-просторової доступності вокзальних комплексів великих міст України з «маркуванням» проблемних питань (загроз) для здоров’я різних маломобільних груп пасажирів.