Конференції

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Документ
    Культурна спадщина як чинник розвитку туризму регіонів України
    (Бескиди, 2019) Левицька, Надія Миколаївна; Коцюбанська, Ольга Олександрівна
    Нині Україна впевнено та активно інтегрується до світового культурного простору. Тому при розробці регіональних стратегій розвитку пріоритетними мають бути проблеми збереження та використання пам’яток культурної спадщини. Для цього потрібне повноцінне виявлення й вивчення культурної спадщини з метою виваженого використання і комплексного збереження її. наукові дані твердять, що в Україні налічується більше 140 тис. історико-культурних пам’яток. Захист культурної та духовної спадщини визнано одним з пріоритетів Стратегії національної безпеки України.
  • Документ
    Державне регулювання туристичної галузі Вінничини в контексті розвитку туризму України
    (Бескиди, 2019) Антонишин, Андрій Павлович
    Розвиток туризму та всіх його складових є досить динамічним процесом і це підтверджує міжнародна статистика останніх десятиліть [1]. Становлення туристичної галузі України, нажаль і надалі знаходиться, в законодавчому плані, на етапі становлення. Нажаль державний механізм «пострадянської» країни і надалі гальмує поступовий розвиток галузі, хоча незважаючи на різні перепони, незалежні фахівці відзначають значний прогрес розвитку, особливо в деяких видах туризму.
  • Документ
    Проблематика та перспективи розвитку туристичного ринку України
    (Бескиди, 2019) Сардак, Сергій Едуардович; Кравчук, В. А.
    Проблематика туристичного ринку все ж таки існує і на сьогоднішній день її прояв відбивається у недостатньому рівні збереження об'єктів туристичної спадщини, скорочення держаної підтримки та фінансування, відтоці робочої сили за кордон. Відповідно, без активної державної підтримки, раціонального збереження туристичної спадщини та інвестицій, розвиток туризму в Україні може уповільнитися.
  • Документ
    Халяльний туризм як напрям розвитку в’їздного та регіонального туризму в Україні
    (Бескиди, 2018) Фастовець, Оксана Олексіївна
    У світі чисельність віруючих, які сповідують іслам досягає 1,6 млрд. осіб. За період 2010-2050 рр. чисельність прихильників вчення пророка Мухамеда на планети зросте на 73% та становитиме близько 2,8 млрд., а прихильників християнства у 2050 р. нараховуватиметься трохи більше 2,9 млрд. осіб [1]. Тому, одним з перспективних напрямів туристського ринка світу стає халяльний туризм, орієнтований на мандрівників мусульман. Очікується, що до 2020 р. чисельність мусульманських туристів у світі зросте до 156 млн., а їх витрати сягатимуть 220 млрд. дол. Про це свідчать дослідження Глобального індексу мусульманського туризму (GTMI) 2018 р. [2], що були підготовлені аналітиками компаній Mastercard и CrescentRating
  • Документ
    Туристична привабливість «Київської фортеці»: відголоски минулого та виклики сьогодення
    (Бескиди, 2018) Ніколаєва, Тетяна Михайлівна
    Фортифікаційні споруди Києва - завжди актуальна та цікава теми для туризму. Звісно, споруди, яким виповнилось кілька сотен років потребують реставрації і довершеності. Це є надзвичайно важливою особливістю нашого міста. Хоч Київська фортеця не брала участі у бойових діях, бо з розвитком артилерійських технологій та появою нарізної артилерії , втратила військове значення перетворившись на фортецю-склад. Проте історична цінність фортечного комплексу «Київська фортеця» робить сучасний туристичний Київ особливим. Адже це найбільша земляна фортеця Європи і вона має вписатись в архітектурно-історичне тло нашої столиці, з обов’язковою реставрацією цінних об’єктів. В даному випадку «Вежа-4 - Наводницька вежа» з комплексу «Київська фортеця». Можливо це буде важливим довершенням комплексу вражень від Києва - давньої європейської столиці
  • Документ
    Сталий туризм: проблема ефективної організації туристичного простору
    (Економічна думка, 2016) Смирнов, Ігор Георгійович
    Сталий туризм (англ. Sustainable Tourism) – поняття, про актуальність якого нині годі й нагадувати. Так, у ЄС про це наголошується у документі «Європа як найпопулярніший туристичний напрям у світі – нові політичні рамки для європейського туристичного сектору». Перспективи розвитку сталого туризму пов’язані з новою економічною стратегією ЄС «Європа – 2020 – стратегія інтелектуального, сталого та комплексного розвитку» [1, с.135].