Конференції
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Історичні засади українського регіоналізму(Бескиди, 2019) Красковська, Маргарита ПетрівнаПоняття «регіоналізм», як і відповідне йому явище, не є одномірним і не зводиться до позначення певних географічних, чи адміністративно-територіальних утворень. Регіональна специфіка і регіональні відмінності в більшій, або меншій мірі притаманні всім сферам суспільного життя, в чому нескладно переконатись, аналізуючи прояви регіоналізму в українській державі і в українському суспільстві.Документ Сучасний тренд регіоналізму як спосіб наближення влади до народу(Бескиди, 2018) Гордієнко, Михайло ГригоровичБуття людської цивілізації у глобалізованому світі визначається процесами прискореної зміни соціальної реальності, що потребує швидкої й адекватної реакції владних структур на політичну динаміку. Щоб вчасно та якісно задовольняти широкий спектр соціальних запитів громадян, влада зобов’язана бути компетентною, патріотичною, легітимною й уникати протистояння за розподіл посад та привілеїв. Меседжи низового рівня соціуму має акумулювати місцева влада і формувати управлінські рішення у відповідності до волі громади.Документ Глобалізм VS націоналізм VS регіоналізм : регулювання регіонального та множинного громадянства(Бескиди, 2017) Узун, Юлія ВадимівнаСучасні трансформації територіально-політичних систем є об'єктом уваги багатьох дослідників з огляду на зростання протилежних оцінок щодо тенденцій їх розвитку.Документ Регіоналізм і архітектурно-містобудівні проблеми урбанізації(Економічна думка, 2016) Тімохін, Віктор ОлександровичСьогодні, у різноманітних природничих і гуманітарних галузях знання та культури, таких як філософія та мистецтвознавство, соціологія та етнографія, економгеографія та історія, економіка і політика, архітектура та містобудування тощо, поняття «регіон» та його похідні за чисельністю посилань на ці терміни, мабуть, перевершують цитування таких загальновживаних понять як «середовище», «комунікація», «інформація», «урбанізація» тощо, народжених процесами глобального поширення масової культури постмодерністської доби. Очевидно, це пояснюється тим, що і в науці, і в мистецтві, і в релігії прагнення, з одного боку, до модерністської самодостатності, а з іншого – до постмодерністського «радикального еклектизму», призвели до, по-перше, досить розмитої універсальності термінів і понять регіоналізму, а по-друге, – до їх «заземлення» і, так би мовити, «регіоналізації» в конкретних галузях знання та культури.