Конференції

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Документ
    Містобудівна документація: зміст і головні характеристики
    (КНУБА, 2023) Куплін, Максим; Левківська, Тетяна; Литвинчук, Петро; Кубанов, Руслан
    Теорія і методологія дослідження містобудівних систем знаходяться у стані постійного удосконалення під впливом еволюції професійних уявлень про об’єкти містобудування; політичних, соціально-економічних, екологічних настанов; загального рівня розвитку світової науки, технічних засобів містобудівного аналізу, методів проектування та оперативного управління. Паралельно з цим удосконалюється склад і зміст містобудівної документації, на всіх стадіях: на регіональному рівні (схеми планування областей, груп областей), на місцевому рівні (генеральні плани населених пунктів, детальні плани території). Зміни у складі і змісті проектно-планувальних робіт завжди пов’язані зі специфікою проблем соціального, економічного, містобудування та територіальне планування технічного та містобудівного розвитку, які постійно здійснювалися, а також з характером процесів соціально-демографічного розвитку, розвитку народногосподарського комплексу, планувальних та ресурсних обмежень та ін.
  • Документ
    Актуальні тенденції концепції «сталого розвитку» в містобудуванні
    (ОДАБА, 2021) В’язовська, А. В.
    Сталий розвиток – це загальна концепція розвитку людства, що виникла у відповідь на гострий конфлікт між природним середовищем та людською діяльністю. В 1987 р. ООН було сформульовано, що «людство здатне зробити розвиток сталим – задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби». Сталий розвиток був визначений як всебічно збалансований розвиток, оснований на взаємодії трьох базових складових – соціальної справедливості, сталої економіки та екологічної стабільності. В 2015 р. ООН розробила новий «Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», де було встановлено 17 головних цілей, серед яких: подолання бідності, голоду і гендерної нерівності, якісна охорона здоров’я і освіта, сталий розвиток міст і спільнот, чиста вода, відновлювана енергія, збереження екосистем води і суші, боротьба зі змінами клімату та інші.
  • Документ
    Норми Конституції України як джерела містобудівного права
    (Бескиди, 2019) Кірін, Роман Станіславович
    Відносини у сфері містобудівної (далі – МБ) діяльності, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» («Законодавство у сфері містобудівної діяльності») регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
  • Документ
    Прогностичні підходи в ландшафтно-містобудівних теоріях. Ідеї, концепції, уявлення
    (Бескиди, 2018) Шурова, Вікторія Анатоліївна
    Людині необхідне усвідомлення минулого, наочність сьогодення, як свідчення стабільності, а також передчуття майбутнього для свідчення безперервності свого буття. Прагнення вдосконалення умов життя, яке зародилося при формуванні перших поселень розвивається у пошуках сучасної науки. Прогностичні підходи поділяються на: раціональний та інтуїтивний. Раціональний ґрунтується на статистичних даних та використовує математичний апарат для дослідження фактів, які можна змінити кількісно. Інтуїтивний підхід - на експертних оцінках і використовується тоді, коли розглядаються явища суспільного або культурно-ціннісного характеру, які не можна виміряти. Прогнозування - це ще не наука, бо складно розіб
  • Документ
    Проблематика і задачі теорії взаємодії природної та антропогенної систем в процесі містобудівного освоєння територій
    (Бескиди, 2018) Банах, Андрій Вікторович
    В умовах концепції сталого розвитку задачі планування та забезпечення збалансованого розвитку міста є комплексними та містять. зокрема, містобудівні. архітектурні, інженерно-будівельні, екологічні, соціально-економічні та інші аспекти.
  • Документ
    Утопії та практопії в містобудуванні та регіональному плануванні
    (Бескиди, 2018) Тімохін, Віктор Олександрович
    Плануючи свій утопічний роман «Труд», Е. Золя – прихильник і послідовник соціаліста-утопіста Ш. Фурьє – наприкінці ХІХ ст. у своєму щоденнику занотував: «Чи маю я право після сорока років аналізу звернутися до синтезу? Гіпотеза, утопія – це одне з невід’ємних прав поета» [1, с. 633]. Тим самим видатний письменник задекларував неминущу у віках цінність утопії, як революційного засобу пізнання і оптимістичного передбачення майбутнього на шляху творчого об’єднання філософії, науки і мистецтва. Навіть побічний аналіз розвитку утопічного мислення у Новий час свідчить, що, починаючи з творчості засновника утопічного мислення Т. Мора, гуманістична спрямованість цієї методології розповсюдилась у віках спочатку в доробках філософів, а потім отримала визнання серед письменників і поетів, учених й інженерів, архітекторів і містобудівників.
  • Документ
    Містобудування як відбиття суспільно-економічних і політичних умов
    (Економічна думка, 2016) Бачинська, Людмила Георгіївна
    Історія людства у його життєдіяльності взагалі та населення окремого регіону, окремої країни, його найрізноманітніші характеристики, історія формування культурної спадщини (матеріальної і духовної), будь-які історичні події, пов’язані з життям населення, етапи економічного, політичного та культурного розвитку і багато чого іншого створюється людьми протягом їх життєдіяльності. Сучасна наука глибоко розглядає знання про людину і її життя і розподіляє їх по різних розділах. Це соціальна філософія («раздел философии, описывающий общество, его законы, его исторические формы, выявляющий логику социальных процессов... В современном обществе... она (соціальна філософія – Б. Л.) становится выражением динамики общества, тенденций развития современного обществознания...», – пише В. Є. Кемеров [1, с. 840].