Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/77
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Розрахунки енергетичної та ексергетичної ефективності систем гарячого водопостачання об’єктів житлово-комунального сектора(КНУБА, 2016) Малкін, Е. С.; Журавська, Н. Є.Наведена методика та приклади енергетичної та ексергетичної ефективності систем гарячого водопостачання. Проведений на основі розробленої методики термодинамічний аналіз підтвердив результати попередніх досліджень і показав, що в запропонованих системах досягається підвищення енергетичного ККД у 3,5…9 разів, ексергетичного ККД для промислових підприємств – у 3…6 разів, а ексергетичного ККД для житлово-комунального сектору – в 4…20 разів. Особливо ефективними є індивідуальні холодильно-теплонасосні системи, які забезпечують збільшення енергетичного ККД у 20…60 разів, ексергетичного – в 6…60.Документ Дослідження ексергетичного коефіцієнта корисної дії водяних теплових мереж і систем опалення(КНУБА, 2019) Деньгуб, В. І.; Коновалюк, В. А.Проведене дослідження ефективності ексергії шляхом визначення ексергетичного коефіцієнта корисної дії (ЕККД) залежно від режиму роботи теплових мереж та температури зовнішнього повітря на основі визначень характеристик ексергії ε (корисно використаної теплоти) та анергії а (безповоротно втраченої теплоти) в навколишньому середовищі. Отримана розрахункова формула для визначення ексергетичного коефіцієнту корисної дії ηε для теплових мереж. Виконані розрахунки ексергетичного коефіцієнта корисної дії для різних режимів регулювання теплового навантаження. Визначено, що при регулюванні режимів теплопостачання за «підвищеними» графіками значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії зменшується і знаходиться в діапазоні 0,90...0,941. Також виконана оцінка ексергетичної ефективності систем опалення житлових будинків при режимах регулювання за «опалювальними» та «підвищеними» графіками. Визначені ексергетичні коефіцієнти корисної дії опалювальних систем, які на 1,2...1,8 % вищі за ексергетичний коефіцієнт корисної дії теплових мереж. Це пояснюється тим, що в системі опалення не враховується анергія безповоротних втрат теплоти від подавального теплопроводу. Наведені результати розрахунків ексергетичного коефіцієнта корисної дії для опалювальних систем: при режимах регулювання за «опалювальними» графіками – η0; за «підвищеними» графіками – η0'. Доведено, що зі зменшенням температури зовнішнього повітря значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії також зменшуються. Рекомендується при середньорічній температурі зовнішнього повітря за опалювальний період в інтервалі від 1,0 до 2,0 °С для теплових мереж застосовувати «опалювальні» графіки регулювання.Документ Дослідження ексергетичного коефіцієнта корисної дії водяних теплових мереж і систем опалення(КНУБА, 2019) Деньгуб, В. І.; Коновалюк, Вікторія АнатоліївнаПроведене дослідження ефективності ексергії шляхом визначення ексергетичного коефіцієнта корисної дії (ЕККД) залежно від режиму роботи теплових мереж та температури зовнішнього повітря на основі визначень характеристик ексергії ε (корисно використаної теплоти) та анергії а (безповоротно втраченої теплоти) в навколишньому середовищі. Отримана розрахункова формула для визначення ексергетичного коефіцієнту корисної дії ηε для теплових мереж. Виконані розрахунки ексергетичного коефіцієнта корисної дії для різних режимів регулювання теплового навантаження. Визначено, що при регулюванні режимів теплопостачання за «підвищеними» графіками значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії зменшується і знаходиться в діапазоні 0,90...0,941. Також виконана оцінка ексергетичної ефективності систем опалення житлових будинків при режимах регулювання за «опалювальними» та «підвищеними» графіками. Визначені ексергетичні коефіцієнти корисної дії опалювальних систем, які на 1,2...1,8 % вищі за ексергетичний коефіцієнт корисної дії теплових мереж. Це пояснюється тим, що в системі опалення не враховується анергія безповоротних втрат теплоти від подавального теплопроводу. Наведені результати розрахунків ексергетичного коефіцієнта корисної дії для опалювальних систем: при режимах регулювання за «опалювальними» графіками – η0; за «підвищеними» графіками – η0'. Доведено, що зі зменшенням температури зовнішнього повітря значення ексергетичного коефіцієнта корисної дії також зменшуються. Рекомендується при середньорічній температурі зовнішнього повітря за опалювальний період в інтервалі від 1,0 до 2,0 °С для теплових мереж застосовувати «опалювальні» графіки регулювання. A study of the exergy efficiency and a procedure for calculating the exergy efficiency has been carried out, depending on the conditions of operation of the heat supply networks and the temperature of the outside air, based on the definitions of the exergy characteristics ε of the useful heat and аnergy a - the irreversibly lost heat in the environment. The calculation formula for determining the exergy efficiency coefficient ηε for heat supply networks is obtained. Exergy efficiency calculations for different options of thermal load regulation are executed. The results of calculations of Exergy efficiency coefficient ηε of heat supply networks are shown. It is determined that when adjusting the modes of heat supply for "high" temperature charts, the value of the exergy efficiency decreases in comparison with the "heating" charts and is in the range of 0,90...0,941. Also, an estimation of exergy efficiency of heating systems in residential buildings under the control regimes for "heating" and "elevated" chart has been performed. We obtain the dependence for definition of calculations heating systems. The exergy efficiency of heating systems, which is 1.2...1.8 % higher than the exergy efficiency of the Heat supply networks, are determined. The exergy coefficients of the usefulness of the heating systems are higher, with the same parameter for heat supply networks. This is due to the fact that the heating system does not take into account the energy of irreversible heat losses from the supply pipeline. It is proved that with the decrease of the temperature of external air the value of exergy efficiency also decreases. It is recommended to use "heating" control schedules for heat supply networks at an average annual heating temperature, which is in the interval from 1.0 °С to 2.0 °С) for heat supply networks.Документ Обґрунтування поглибленого ексергоекономічного аналізу систем кондиціонування повітря(КНУБА, 2019) Задоянний, Олександр ВасильовичСистеми кондиціонування повітря (СКП) є найбільш енергоємними серед систем забезпечення мікроклімату приміщень. Вони споживають усі види енергії, що виробляють енергогенераційні компанії. На сьогодні не розроблено коректну гармонізовану методологіюаналізу та оптимізації енергоспоживання систем кондиціонування повітря. Відносно невисокі значення термодинамічних потенціалів при перетворенні матеріальних та енергетичних потоків СКП спонукають до аналізу всіх складових ексергії вологого повітря систем. Цими складовими є термічна, механічна та хімічні концентраційні: вологісна й двоокису вуглецю. Аналіз зазначенихскладових показує їхню сумірність і потребує коректного врахування при проведенні ексергоекономічного аналізу. Результати досліджень функцій вказаних складових в різних процесах та умовах показали особливості, які потребують нових відмінних від відомих алгоритмів розрахунків. Метою даної праці є висвітлення основних науково‑методологічних положень з обрахунку ексергетичних та ексергоекономічних характеристик СКП. В статті наведено приклади та пояснення щодо особливостей застосування вказаної методології з посиланням на раніше отримані результати. В роботі наведено достатні для узагальнення приклади обрахунків функціональних вузлів СКП та кондиціонованих приміщень з різними процесами обробки повітря та повітрообміну. Результати поглибленого ексергоекономічного аналізу показують нові якості СКП та їхніх елементів у вигляді відносних та абсолютних характеристик енергоефективності. Ними варто користуватися при оптимізації систем за критеріями мінімізації енергоспоживання, при конструюванні енергоощадних схемних рішень СКП та для моніторингу при експлуатації. Air-conditioning systems are the most energy-intensive of the indoor climate systems. They consume all types of energy produced by energy generating companies. Traditional methodological approaches to the estimation of exergy efficiency do not produce correct results. Ukrainian national standards do not sufficiently provide methodologies for assessing the energy efficiency of air conditioning systems for buildings. A harmonized methodology is required to properly assess the energy consumption of these systems. The relatively low values of the thermodynamic potentials in these systems require the analysis of all components of the wet air exergy, which are thermal, mechanical and chemical: humidity and carbon dioxide. An in-depth exergy analysis, taking into account all the components of moist air exergy, reveals new qualities and determines the partial characteristics in the performance indicators of systems and elements. The analysis of the behavior of the thermal exergy component during the air exchange in the room determines the type of air exchange and energy costs. The analysis of all components shows their commensurability and needs to be properly taken into account in the exergo-economic analysis. The results of in-depth exergo-economic analysis show the new qualities of HVAC systems and their elements in the form of relative and absolute energy-efficiency characteristics. They should be used for optimization of the systems (according to the criteria of minimizing energy consumption), design of the energy-efficient solutions and monitoring the energy consumption during operation of the systems. The research results presented in this article are based on real systems data. Methods for determining the performance of systems have been tested when designing and creating new solutions for the systems