Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Документ
    Формування оптимального робочого середовища для офісних об’єктів
    (КНУБА, 2019) Ващенко, О. С.; Хараборська, Юлія Олександрівна; Vashchenko, O.S.; Haraborska, Y. O.
    На сьогоднішній день основна професійна діяльність людини полягає в різній інтелектуальній творчості - «інтелектуальному виробництві». І протікає цей процес переважно в різних офісних просторах (дослідних, офісних центрах, бізнес-парках), сукупність яких позначена як «офісні об'єкти». В даній статті розглядається формування сучасних офісних споруд і ділового середовища, що спрямовані на організацію руху інформаційних потоків і розвиток нових напрямків знань. The main professional activity of a person today consists of various intellectual activities involving creativity that is called “intellectual production”. This process takes place mainly in various office spaces (research, office centers, business parks), which are combined in this article as “office objects”. The formation of modern office buildings and the business environment which is aimed at organizing information flows and at developing new areas of knowledge is discussed in the article.
  • Документ
    Комфортне середовище для людини та оновлене нормативне регулювання
    (КНУБА, 2020) Омельяненко, Максим Вікторович; Омельяненко, Марина Вікторівна; Omelianenko Maksym; Omelianenko Maryna
    У статті обґрунтовується необхідність запровадження нових методологічних підходів у формуванні нормативного забезпечення будівельної галузі на основі параметричного метода нормування, а також визначаються першочергові кроки в напрямку реформування нормативної бази. Комфортне середовище – головна мета архітектурної діяльності. Однак в переважній більшості випадків ця мета реалізується з подоланням різних штучно створених перешкод. Однією з таких перешкод є чинне нормативне забезпечення, яке своїм змістом і надмірною конкретизацією не дозволяє проектувальнику створювати нові цікаві архітектурно-інженерні рішення і, крім того, гальмує запровадження новітніх технологій, що стрімко з’являються у світовій проєктно-будівельній практиці та заходять на ринок України. Вихід із цієї ситуації є. Це запровадження параметричного метода визначення нормативних вимог, який, на відміну від чинного на сьогодні приписувального (або розпорядчого) метода допомагатиме проектувальнику вирішувати питання, пов’язані зі створенням об’єкта будівництва. Адже запровадження параметричного метода – це не лише зміна у підходах до визначення нормативних вимог, а й кардинальна зміна всієї структури нормативного забезпечення. The article explains the necessity to implement new methodological approaches to the establishment of regulatory support of the construction industry based on the parametric normalization method and defines the first priority steps towards regulatory framework reformation. A comfort environment is the main goal of architectural activities. However, in the majority of cases, this goal is implemented by overcoming various artificially created obstacles. One of the obstacles includes the current regulatory support that does not allow project designers to develop new interesting architectural and engineering solutions due to its content and excessive specification, as well as slows down the adoption of advanced technologies appearing in global designing and construction practice and entering the Ukrainian market. There is the way out. It is referred to the implementation of the parametric method for defining regulatory requirements, which will help project designers solve construction object creation issues unlike the current prescriptive (or administrative) method. The introduction of the parametric method means not only changes in approaches to the definition of regulatory requirements, but also fundamental changes in the whole structure of regulatory support.
  • Документ
    Особливості ревіталізації житлових внутрішньодворових просторів радянського періоду м. Одеси
    (КНУБА, 2020) Антоненко, Надія Володимирівна; Румілець, Тетяна Сергіївна; Дмитрік, Надія Олегівна; Nadiia Antonenko; Tetiana Rumilets; Nadiia Dmitrik
    В статті розглянуті ключові питання , пов ’язані з архітектурно- містобудівними особливостями формування житлових внутрішньодворових просторів радянського періоду в м . Одеса. Сформульовані принципи ревіталізації цих просторів та перелік основних заходів, які допоможуть забезпечити емоційний та фізичний комфорт мешканців застарілих будинків та зможуть реалізувати особливу соціальну роль двору - місце громадської взаємодії співвласників житла . The article discusses key issues related to architectural and urban planning features of the formation of Odessa residential courtyard spaces of the Soviet period. Four stages of development of post-Soviet courtyard spaces: courtyards of the 1920s - 1950s were revealed; courtyard spaces of the 1920s - 1950s close to the central part of the city, in remote peripheral areas; courtyards of five-story panel buildings of the 1950s - 1960s; large neighborhood residential areas of the 1970s - 1980s. It was established that in the development of projects for revitalizing the courtyard spaces, it is important to establish the legal boundaries of these spaces, as well as to identify the real needs of residents and users. It is advisable to design each yard individually, with small architectural competitions, in which practitioners-architects, students, local residents, and representatives of local authorities can be involved. The principles of revitalizing these spaces and a list of key events that will help ensure the emotional and physical comfort of residents of outdated houses are formulated and will be able to realize the special social role of the yard for each of the types of Odessa postSoviet courtyard spaces, among them the main ones: the formation of space within a courtyard by a large-scale person; balanced functional zoning; increasing the functional diversity of recreation areas; reduction in the number of groomed landscaping sites; reorganization of existing parking lots; providing comfortable walk-through paths to various infrastructure facilities; organization of a convenient approach to entry groups; determination of the regime for the use of domestic territories for citizens who do not live in nearby houses.
  • Документ
    Позаквартирний внутрішній простор поверху в багатоповерховому житлі, як умова комфортності
    (КНУБА, 2010) Яблонська, Ганна Дмитрівна; Росковшенко, А. Ю.
    Розглядається питання ефективності використання внутрішнього простору в сучасному багатоповерховому житлі, зокрема на Україні. Аналізується вплив поверховості будинку на частку площі, що займають конструктивні, інженерні, комунікаційні та елементи протипожежного захисту житлового будинку, що розташовані на поверху. Вводиться поняття «коефіцієнту поверховості», що відображає цей вплив. Актуалізується проблема підвищення поверховості житла, яка призводить до збільшення площ, яку займають ці елементи. Це, в свою чергу, погіршує санітарно- гігієнічні та соціально-психологічні умови проживання, а також планувальні рішення квартир, та приводить до неефективного використання їх площі та простору.
  • Документ
    Заходи забезпечення стабільного функціонування фізкультурно-оздоровчих закладів, пристосованих для інвалідів
    (КНУБА, 2014) Дорохіна, Г. І.
    В статті розглянуто можливість організації за допомогою соціальноекономічних та архітектурно-планувальних заходів стабільно функціонуючої мережі фізкультурно-оздоровчих закладів, пристосованих для використання інвалідами.
  • Документ
    Сучасні світові тенденції в архітектурі навчальних закладів
    (КНУБА, 2017) Карбан, А. А.; Слєпцов, О. С.
    Розглядаються світові тенденції в архітектурі навчальних закладів, наводяться приклади.
  • Документ
    Засоби функціонального зонування громадського і житлового простору
    (КНУБА, 2014) Зиміна, С. Б.; Дикун, Ж. Є.
    У статті наводяться засоби функціонального зонування громадського і житлового простору, розглядаються умови комфортності житла, в площині відповідності кількості функціональних зон відносно простору, на яких вони розташовані.