Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
7 результатів
Результат пошуку
Документ Конструктивні особливості будівель і споруд об’єктів культурної спадщини м. Києва та їх класифікаційні ознаки(КНУБА, 2019) Корнієнко Микола; Шепетюк ГлібОб’єкти культурної спадщини, що знаходяться на території України, на даний момент, охороняються державою, а їх збереження є одним із пріоритетних завдань державної влади та місцевого самоврядування. Розроблені класифікації малоповерхових будівель та будівель середньої поверховості, що існують на даний момент не в повній мірі відображають особливості будівель що є об’єктами культурної спадщини, тому вони потребують доповнення і уточнення з врахуванням їх специфіки.Документ Технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції(КНУБА, 2021) Руднєва, ІринаБудівельна спадщина України включає численні приклади застосування металевих конструкцій, особливо тих, які використовуються в промислових будівлях та у великопрольотних спорудах. Застосування металевих конструкцій в будівництві зумовлене, перш за все, їх механічними властивостями. Вони морозостійкі і витримують температуру до -65 градусів, жорсткі, стійкі, міцні і надійні. Також їх можна використовувати в районах з підвищеною сейсмічною активністю. Але, як і у випадку з іншими типами конструкцій, існує необхідність у відновленні або підсиленні металевих конструкцій внаслідок конструктивних дефектів, зносу несучих елементів, а також з метою збільшення несучої здатності. У певних випадках, підсилення полімерними композитами, армованими волокном (FRP), дає кращий результат, в порівнянні з традиційними методами підсилення з використанням металу. Значну частину української архітектурної та історичної спадщини складають будівлі і споруди з використанням металевих конструкцій. Вони зіграли фундаментальну роль в розвитку індустріалізації та внесли вагомий вклад в основу теорії споруд й дослідження міцності матеріалів. Перші конструкції були зроблені з чавуну або кованого заліза (обробленого або лудженого), але згодом вони швидко розвивалися разом з еволюцією методів ковки мінерального заліза. Основна культурна причина відновлення старих металевих конструкцій, які гарантують конструктивну функціональність та несучу здатність, заснована не тільки на необхідності збереження їх історичного походження, а й на цінності ландшафту, в яких вони розташовані. Саме з перерахованих вище причин, підсилення слід проводити з метою збереження первісної задумки архітектора. Тривала експлуатація будівель та їх конструктивних елементів з металу без своєчасного технічного обслуговування та капітальних ремонтів, недостатня міцність матеріалів конструкцій, а також зміна погодних умов та діючих нормативних документів в Україні, часто призводить до необхідності перерахунку несучих металевих конструкцій каркасу будівлі та їх підсилення максимально ефективними методами, як з точки зору надійності, так і з погляду рентабельності, на що впливає тривале припинення роботи підприємств, зупинка виробничого процесу або неможливість користуватися прилеглою територією для виконання робіт з реконструкції. У статті розглядаються технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції споруд, а також приведені основні рекомендації щодо встановлення, моніторингу та технічного обслуговування підсилених елементів.Документ Чисельне моделювання процесу руйнування залізобетонних балок монолітного огородження та його посилення вуглецевими матеріалами(КНУБА, 2020) Чирва, Володимир; Чирва, Тетяна; Панченко, Олександр; Савченко, Андрій; Романенко, КатеринаНа стадії будівництва багатоповерхового будинку в м. Київ на залізобетонних балках монолітного огородження були виявлені тріщини. Причина їх виникнення не була з’ясована забудовником. Тому авторами були висунуті й змодельовані в програмному комплексі “ЛИРА 2013” деякі припущення щодо їх появи. Метою досліджень було визначення напружено-деформованого стану (ширини розк- риття тріщин та прогинів конструкцій), порівняння отриманих результатів з актичними даними та надання рекомендацій щодо ремонт- них заходів. Аналізуючи можливі причини виникнення дефектів та дійсних прогинів балок вторами було зроблено припущення, що підпірні стойки опалубки ригелів були зняті до етонування парапетів та набору міцності бетону, а проектну міцність бетон набрав після отримання прогинів та утворення тріщин. Отримані розрахункові результати звірені з фактичними даними та підтверджують наведену вище гіпотезу і дозволяють визначити необхідні місця установки елементів підсилення із вуглепластикових ламелей. Виходячи із аналізу напружено-деформованого стану (ширини розкриття тріщин та прогинів конструкцій) авторами статті рекомендовано виконати посилення розтягне- них зон балок, колони та парапетів наклеюванням вуглепластикових ламелей із попереднім надійним закриттям тріщин методом ін’єктування тиксотропними епоксидними смолами.Документ Розвиток системи категорій технічного стану будівель і споруд та їх конструкцій(КНУБА, 2019) Хохлін, Д. О.В даний час в Україні передбаче но використання 4-х категорій технічного стану будівель і споруд та їх частин, за виключенням, транспортних споруд, для яких використовують 5 категорій. Але при цьому 2 та 3 категорії тех нічного стану для транспортних споруд добре узгоджуються з 2 категорією для 4-хбальної системи. Слід відмітити, що різноманітних джерелах наявні також інші приклади викорис тання 5-ти категорії технічного стану замість 4- х, що свідчить про проблематичність детально- го покриття всіх випадків та особливостей тех- нічного стану лише 4-ма категоріями. В будівельній практиці можливо знайти до сить випадків, коли будівля(споруда) або її елемент фактично знаходиться у проміжному стані між базовими 4-ма категоріями, напри клад, маючи близькі до межі значення характе ристик (деформацій, несучої здатності тощо), або помітну негативну динаміку погіршення стану з переходом у гіршу категорію у корот костроковий період. Таким чином, ефективним є розглянути потенційне введення додаткових проміжних категорій технічного стану. В статті запропонований розвиток існуючої в Україні системи категорій технічного стану будівельних конструкцій та будівель і споруд в цілому шляхом збільшення їх кількості для підвищення ефективності та прозорості резуль татів обстежень.Документ Моделювання події радіаційного забруднення локальних територій в умовах невизначенності(ІТІГІП, 2015) Кряжич, О. О.; Коваленко, О. В.У статті наведений підхід до створення моделей радіаційного забруднення міста або регіону у випадку техногенної аварії. Досліджені особливості моделювання радіаційного забруднення та умови невизначеності для таких ситуацій. Запропоновані алгоритми процедур для збалансування моделей у просторі та часі, а також варіант вирішення проблеми використання системного підходу при реалізації моделей радіаційного забрудненняДокумент Збільшення несучої здатності колон споруди плавального басейну шляхом улаштування монолітних обойм(КНУБА, 2018) Чирва, В. М.; Чирва, Т. Л.; Савченко, А. А.; Романенко, К. М.В представленій статті авторами був проведений аналіз результатів обстеження 50-метрового басейну закритого типу, який знаходиться у місті Кривий Ріг. Наведена технологія підсилення колон шляхом улаштування монолітних обойм. Поставлені подальші задачі для досліджень в цьому напрямку.Документ Оцінка технічного стану і розробка способу посилення залізничного шляхопроводу в м. Запоріжжя(КНУБА, 2017) Чирва, Т. Л.; Чирва, В. М.; Новікова, Ю. В.; Савченко, А. А.; Рижих, О. О.В даній статті розглянуто вплив навколишніх чинників на конструкції шляхопроводу. Завданням є розробка способу підсилення прогонових конструкцій з метою відновлення несучої здатністі.