Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Документ
    Система мобільного екологічного моніторингу Дністра: моделювання технічної системи гідроресурсів та екстремальних паводків
    (КНУБА, 2021) Триснюк Т. В.
    Система мобільного екологічного моніторингу спрямована на збільшення швидкості обробки аналізів вимірювання і збільшення масштабів дослідження. Алгоритм аналізу та моделювання екстремальних паводків включає: побудову серії гідрографічних карт найбільших паводків і графіків характерних рівнів води, оцінку особливостей проходження паводків, формування бази даних про морфометрію русла і стан протипаводкових об'єктів. Особлива увага приділяється оцінці і прогнозу стану Дністра й антропогенних впливів на нього у зв’язку з такими показниками, як захворюваність населення, та контролю за забрудненнями, що утворилися в результаті підтоплень. Техногенна екологічна безпека використання гідроресурсів і гідроекосистем в цілому повинна базуватись на гідроекосистемній концепції збалансованого природокористування. Для безпосередньої реалізації завдань з оцінки часу проникнення забруднюючих речовин в ґрунтові води використано ГІС-технології (АrсView GIS 3.2а). Оцінку захисних властивостей порід зони аерації було виконано шляхом створення просторової моделі для визначення взаємозв'язку між об'єктами за допомогою модуля Gеоргосеssiпg АrсGІS. Матеріали знімання дають змогу створити 3D моделі рельєфу із точністю 15–20 см та аерофотомозаїку масштабу 1: 1 000 – 1: 5 000.
  • Документ
    Огляд деяких методів апроксимації рельєфу
    (КНУБА, 2015) Островський, А. В.
    Розглянуто деякі методи апроксимації цифрових моделей рельєфу аналітичними функціями і статистичні методи.
  • Документ
    Аналіз методів і моделей цифрового моделювання рельєфу в об’єктно-реляційних базах топографічних даних
    (КНУБА, 2016) Лазоренко-Гевель, Надія Юріївна; Денисюк, Богдан Іванович
    Інтенсивні зміни рельєфу земної поверхні під впливом природних та антропогенних факторів обумовили завдання швидкого корегування цих змін в раніше побудованих цифрових моделях рельєфу з найменшими фінансовими і часовими витратами. Розглянуто наявні моделі та методи побудови ЦМР з метою їх порівняння і визначення оптимальності їх використання в об’єктно-реляційних базах топографічних даних. Поява нових методів збирання геопросторових даних спричинила зміну підходу порівняння наявних цифрових моделей рельєфу між собою до порівняння цих моделей з моделлю ЦМР, отриманою в результаті лідарного знімання з відповідним корегуванням її структурними лініями. Автори пропонують виконувати порівняння основних моделей ЦМР з моделлю, отриманою за допомогою лідарного знімання та застосування модуля Terrain для зберігання великих об’ємів геопросторових даних та її швидкої візуалізації.
  • Документ
    Застосування технології штучних нейронних мереж для моделювання рельєфу будівельного майданчика
    (КНУБА, 2017) Гончаренко, Тетяна Андріївна
    Розглянуто загальне поняття штучних нейронних мереж, описано можливість їх застосування для моделювання рельєфу місцевості під об’єкт будівництва. Запропоновано модель організації нейронної мережі з використанням радіально-базисної функції для обробки просторових даних. Досліджено технологію навчання такої нейронної мережі з використанням синаптичних ваг. На основі цього аналізу запропоновано нейромережевий алгоритм для побудови цифрової моделі рельєфу будівельного майданчика та виявлено його переваги порівняно з іншими традиційними алгоритмами.
  • Документ
    Аналіз та постановка задачі моделювання поверхні території під забудову
    (КНУБА, 2017) Гончаренко, Тетяна Андріївна; Пороховніченко, Ірина Анатоліївна
    Розглянуто наявні підходи щодо вирішення питань, пов’язаних з організацією рельєфу території під забудову. Визначено групи завдань та обсяги інформації на стадіях ескізного та робочого проектування генеральних планів. Досліджено методи вертикального планування та підрахунку об’ємів земляних робіт. Проаналізовано критерії оптимальності прийняття рішень залежно від конкретної планувальної ситуації. На основі цього аналізу виявлена комплексність задачі створення проектного рельєфу та надана її декомпозиція. Запропонована власна модель процесу автоматизованого розв’язання поставленої задачі, математично сформульована задача оптимізації проектних відміток та підтверджена необхідність розробки інформаційної технології моделювання поверхні території під забудову.