Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
37 результатів
Результат пошуку
Документ Cистема екологічного моніторингу забрудненння педосфери нафтопродуктами(КНУБА : ІТГІП, 2020) Триснюк, В. М.; Охарєв, В. О.; Триснюк, Т. В.; Голован Ю. М.У статті запропоновано актуальне науково-прикладне завдання підвищення рівня екологічної безпеки ґрунтового покриву, забрудненого нафтопродуктами. Основні шляхи його розв’язання полягають у розробленні нових методів екологічного моніторингу ґрунтового покриву; дослідженні процесів міграції нафтопродуктів у ґрунтовому покриві з метою підвищення якості рекультивації деградованих територій та розробленні прогнозних моделей для своєчасного виявлення територій, які перебувають у зоні ризику забруднення; встановленні залежностей між станом забруднення ґрунтів нафтопродуктами та їх генезисом і виявленні закономірностей поширенняполютанта у досліджуваному середовищі. В процесі досліджень вдосконалено систему екологічного моніторингу ґрунтового покриву з застосуванням методу інфрачервоної спектрофотометрії. Обґрунтовано метод фізико-хімічного аналізу проб ґрунтів та встановлено залежності між станом забруднення ґрунтів нафтопродуктами та їх генезисом.Документ Моніторинг ефективності використання комплексу машин та аспекти їхньої надійності(КНУБА, 2014) Назаренко, І. І.; Шаляпіна, Т. С.Розроблені основні положення методів організації ефективного управління робочого комплексу машин будівельного підприємства на основі теорії надійності систем. Запропоновано методи моніторингу основних параметрів робочого процесу комплексу машин.Документ Організаційно-технологічна модель моніторингу динаміки ліквідності активів будівельного проекту в процесі підготовки та спорудження об’єктів(КНУБА, 2008) Лагутін, Г. В.Робота присвячена розробці моделей прийняття рішень з оцінки та вибору альтернатив процесу організації будівництва на новій багатокритеріальній основі, що забезпечує задовільні для організації-інвестора вимоги платоспроможності, ліквідності активів та прибутковості будівельних проектів в процесі їх впровадження.Документ Обґрунтування точності виконання геодезичних робіт(КНУБА, 2012) Чибіряков, В. К.; Старовєров, В. С.; Кравченко, З. М.В статті розглянуто методику обґрунтування точності виконання геодезичних робіт при моніторингу інженерних об’єктів за умов моделювання їх НДС.Документ Геоінформаційне забезпечення моніторингу природних комплексів(КНУБА, 2012) Лазоренко-Гевель, Н. Ю.Розроблено геоінформаційне забезпечення моніторингу природних комплексів для території Київської області і реалізовано в середовищі ArcGIS 9.2.Документ Схеми збирання даних для містобудівного моніторингу земель населених пунктів(КНУБА, 2020) Смілка, В. А.З розвитком геоінформаційних технологій та дистанційних методів спостереження з’являються нові можливості для збирання інформації в процесі моніторингової діяльності. Проблематика створення інструментарію збирання інформації для комплексного вирішення завдань містобудівного моніторингу та моніторингу земель детально не досліджувалась. Збирання інформації про об'єкти будівництва може відбуватись системно (одночасно), цілеспрямовано, або за необхідності – дисперсно. Одним з інструментів збирання інформації про об'єкти населеного пункту є розроблення містобудівної документації. Збирання відомостей про об’єкти населеного пункту здійснюється з використанням таких підходів: 1) масштабна пооб’єктна інвентаризація – найбільш капіталоємний, але точний варіант збирання інформації; 2) фрагментарний – збирання інформації про об’єкти населеного пункту в межах невеликих територій; 3) ситуативний – збирання інформації про об’єкти, які планується модифікувати або вивчити; 4) сегментний – тематичне збирання показників про об’єкти населеного пункту; 5) комбінований – сукупність різних підходів збирання інформації. Від змісту завдання моніторингу залежить вибір технологічної схеми його виконання і передусім збирання інформації, необхідної для реалізації завдання. На вибір технологічної схеми виконання завдання суттєво впливають і інші параметри: розмір зони розповсюдження (виконання) завдання моніторингу та час, за який необхідно його виконати. Завдання містобудівного моніторингу визначає множину об'єктів дослідження і типологію взаємозв'язків між ними або характеристики, які необхідно дослідити. Вивчення об'єкта моніторингу здійснюється шляхом збирання інформації про його геометричні параметри, атрибутивну інформацію, за схемою відношень «ЗАВДАННЯ – ОБ'ЄКТ ТЕХНОЛОГІЯ».Документ Технологія проектування санітарно-захисних зон з використанням ГІС(КНУБА, 2010) Мусієнко, О. В.Запропонована структурна модель бази геопросторових даних, яка забезпечить реалізацію ГІС для комплексного використання в процесах проектування СЗЗ.Документ Моніторинг земельного ринку(КНУБА, 2010) Войтенко, Степан Петрович; Кравченко, Юлія ВікторівнаДано визначення моніторингу земельного ринку, подано його зміст, функції та структуру.Документ Методика оцінки залишкового ресурсу фундаментів за результатами моніторингу(ДП НДІБК, 2016) Матченко, Т. І.; Шаміс, Л. Б.; Первушова, Л. Ф.; Матченко, П. Т.Викладено методи з визначення залишкового ресурсу фундаментів за результатами моніторингу механізмів деградації матеріалів, конструкцій, агресивності середовища експлуатації, навантажень. Підходи враховують нелінійний характер накопичення пошкоджень підконтрольного параметру кожного механізму деградації. Methods of determining the residual life of foundations according to the results of the monitoring of degradation mechanisms of materials, structures and aggressive operating environment, loads are expounded. The methods take into account the non-linear nature of the damage accumulation of controlled parameters for each degradation mechanism.Документ Концептуальні підходи щодо організації моніторингу геологічного середовища і мінеральних ресурсів України в сучасних умовах(2018) Трофимчук, О. М.; Коржнев, М. М.; Яковлєв, Є. О.; Курило, М. М.; Кошарна, С. К.Моніторинг геологічного середовища і мінеральних ресурсів є дуже важливим елементом, що забезпечує функціонування всієї системи державного управління у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів і екологічної безпеки в Україні, розвиток якої тривалий історичний період визначався видобутком мінеральної сировини і експортом продуктів її переробки. Це обумовило критичний, часто наближений до катастрофічного,стан геологічного середовища в основних гірничодобувних районах країни. Особливо ситуація загострилася на Донбасі, де, у зв’язку з веденням бойових дій, неконтрольованим закриттям шахт і припиненням відкачки шахтних вод, швидкими темпами почала розвиватися екологічна катастрофа. Програми екологічної реабілітації гірничодобувних районів повинні спиратися на постійно діючу в режимі реального часу прогнозну модель геологічного середовища на основі географічної інформаційної системи з налагодженими системами моніторингу різних його складових (гідрогеологічного, інженерно-геологічного, сейсмічного, забруднення ґрунтів і поверхневих водойм та інших). При створенні й функціонуванні таких моделей у районах з кризовим і катастрофічним станом довкілля фінансові ресурси будуть розподілятися більш раціонально для попередження і вирішення конкретних екологічних проблем, які можуть виникати у випадку реалізації розрахованих у такій моделі найбільших екологічних ризиків. Одним із важливих завдань моніторингу мінерально-сировинної бази в сучасних умовах є розробка механізмів залучення інвестицій у геологічну галузь. Інформація про діючі і потенційні об’єкти використання надр має бути доповнена показниками економічного і екологічного характеру, виведеними на рівень державної статистики, і (по можливості) бути максимально відкритою.