Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
3 результатів
Результат пошуку
Документ Концепція планування інформаційних ресурсів проектно-орієнтованого підприємства(КНУБА, 2016) Єгорченкова, НаталіяЮріївна; Оберемок, Наталія Василівна; Хлевна, Юлія ЛеонидівнаВиходячи з практики реалізації інформаційних ресурсів в проектно-орієнтованих підприємствах, слід зазначити, що управління проектною та операційною діяльностями вважається успішним і якісно організованим, якщо в процесі формування інформаційних ресурсів були витримані рамки часу, витрат і якості. Саме для цього необхідно чітко реалізувати процедури планування інформаційного ресурсу. Для ефективного планування інформаційного ресурсу були визначені: структура інформаційного ресурсу, кому інформаційний ресурс найбільш необхідний; хто може надати інформаційний ресурс; хто отримає інформаційний ресурс; терміни отримання інформаційного ресурсу. На основі цих компонентів була побудована схема планування інформаційних ресурсів. За допомогою такої схеми наочно показано план обробки інформаційних запитів на проектно-орієнтованому підприємстві, що дасть змогу планувати своєчасне отримання необхідних інформаційних ресурсів, а також контролювати відповідальних за надання такої інформації співробітників.Документ Застосування геоінформаційних технологій в моделюванні родовищ корисних копалин(КНУБА, 2017) Зацерковний, Віталій Іванович; Оберемок, Наталія Василівна; Тішаєв, Іван Васильович; Наливайко, Оксана МихайлівнаУкраїна має значні запаси енергетичних корисних покладів, серед яких провідне місце належить торфу. Енергетична структура України характеризується значною диференціацією рівнів забезпечення паливом окремих районів. Тому, необхідно вирішувати подвійне завдання: удосконалювати галузеву і територіальну структуру паливного балансу, а також визначати розташування основних споживачів палива. Серед основних перешкод, які стоять на шляху до підвищення енергоефективності в Україні, можна виділити: надмірне регулювання ринку; недостатній техніко-технологічний розвиток галузі; недостатній рівень популяризації й обізнаності щодо заходів енергоефективності та їх застосування. Аналіз наявних ринків теплопостачання та виробництва палива в Україні свідчить про економічну, інвестиційну, екологічну та соціальну виправданість проектів переходу комунальних котелень на торф’яне паливо. Доведено переваги застосування торфу для опалення щодо заощадження енергоресурсів. Для оцінки параметрів родовища торфу необхідно створити просторово-цифрову модель родовища, яка на основі геолого-структурної позиції з максимальною достовірністю відображає всі особливості зміни речового складу покладів торфу, що проявляються в їх технологічній неоднорідності. Обґрунтовано застосування геоінформаційних технологій для моделювання родовищ корисних копалин, зокрема родовищ торфу. Визначено параметри підземного пласта: загальну площу, об’єм та середню потужність. Впровадження геоінформаційних технологій в дослідження такого типу дозволяє збільшити достовірність моделей, зменшити час та вартість досліджень, а також підвищити продуктивність використання кар’єрів.Документ Застосування геоінформаційних систем та геоінформаційних технологій у дослідженні ландшафтів(КНУБА, 2018) Зацерковний, Віталій Іванович; Оберемок, Наталія Василівна; Кун, Юлія ВікторівнаРозглянуто досвід і можливості застосування комп’ютерної техніки, геоінформаційних систем (ГІС) та технологій для задач дослідження ландшафтної структури території та оцінки антропогенних змін ландшафтів. Наведено методи обробки інформації, які використовуються при ландшафтному картографуванні з використанням ГІС. Сформульовано основні задачі геоінформаційно-картографічного забезпечення ландшафтно-екологічного моніторингу. Сформульовано принципи дослідження і картографування динаміки змін ландшафтів за допомогою ГІС. Представлено функціональну схему ГІС для проведення геоекологічного моніторингу ландшафтів. Наведено методику геоекологічної оцінки територій за допомогою ГІС. Засвідчено, що активне використання сучасних геоінформаційних технологій у ландшафтознавстві збагачує глибину прикладних та регіональних досліджень.