Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 66

Analysis of slope at increase of the static load
(КНУБА, 2015) Petrenko, Eduard; Gharakhanlou, Mahdi
Based on the example of the p ilot area in Kiev the influence of the increased static load on the superstructure of the stress-strain state of the slope was studied. The efficiency of the proposed methodology when considering the work of "home-slope-retaining structure" depending on natural and anthropogenic factors was demonstrated.
Interaction study of the frame building with foundation weakened by the underground mines under the seismic load
(KNUCA, 2014) Sakharov, V.; Zhuk, V.; Skochko, L.
These article describes the researching results of the underground man-triggered cavities’ influence on the stress-strain state of the «soil base – foundation – structure» system elements under the seismic loads using the numerical simulation.
Progress in cement science - why alkaline activation?
(KNUCA, 2014) Krivenko, P.
Fifty years ago just an idea of the presence of free alkalis in a cement matrix was considered by the ordinary portland cement (OPC) people as an absurd one and this was a basic postulate accepted in the chemistry of cements. In 1957 a scientist from Ukraine (USSR) Victor Glukhovsky put forward an assumption which was taken as a base for development and bringing into practice of construction a principally new class of cementitious materials which first appeared in the art under a name of “alkaline cements” (now also known under a general name of “alkali-activated cements (AAC)”. A validity of these ideas is confirmed by more than 50 years of evolutional development and vast experience collected from practical use of new materials in a variety of large-scale applications. A present review covers theoretical views on role played by alkali in cement stone structure formation. Examples of compositional build-up of the alkali- activated cementitious materials as a function of quantity of alkali and type of aluminosilicate component are reported as well as the results of inspection taken over the AAC concrete structures made with these cements.
Аналіз зарубіжного досвіду в переході на масове зведення пасивних будівель заради енергетично-незалежного майбутнього
(КНУБА, 2017) Мельник, А. Е.; Мавдюк, А. М.; Підлуцький, В. Л.
Висвітлюється доцільність переходу України на пасивне будівництво за міжнародними стандартами на масовому рівні. Економічна та енергетична криза призводить до постійної спроби зменшити споживання енергії на експлуатацію будівель, що спонукає до виготовлення матеріалів власного виробництва, які будуть забезпечувати вимоги щодо будівництва пасивних і енергоефективних будівель. На даний момент в Україні вдається виробляти достатньо велику кількість власних матеріалів при застосуванні іноземних технологій і втілення їх у виробництво. Також важливим чинником, який міг би суттєво прискорити цей процес, є обмін досвідом з іншими країнами і підвищення рівня енергоефективного домобудівництва.
Вдосконалення методики випробувань проектних паль на будівельному майданчику
(КНУБА, 2020) Бойко, Ігор Петрович; Диптан, Тетяна Василівна
Надійні рішення для проектуван- ня висотних будинків з пальовими фундамен- тами залежать від правильності визначення несучої здатності паль. В окремих випадках необхідно знати несучу здатність по бічній поверхні і під підошвою. Для цього пропону- ється розробити спеціальну методику, яка по- єднує випробування на вдавлювання і на ви- смикування та враховує характер навантаження (статичне або кінематичне). В публікації запропонована методика ви- пробування паль в польових умовах, яка імітує процеси, що супроводжують взаємодію палі з ґрунтовою основою в реальних ситуаціях екс- плуатації технічного об'єкта: наприклад, ава- рійне замочування ґрунтів, коли не передбаче- но час на стабілізацію деформації під наванта- женням від будівлі чи споруди. Показано, що значення тертя на бічній поверхні паль суттєво залежить від характеру навантажень. Проаналі- зовані результати графіка випробувань паль дозволяють розділити ці дві складові у випадку коли розвантаження ведеться неперервно і по- чаток руху палі в зворотному напрямку дає значення опору грунту на бічній поверхі. При цьому моделюється реальна поведінка палі в основі будівлі, оскільки в реальних об’єктах немає часу для стабілізації. Запропоновано проводити випробування паль до навантаження, яке викликає неперервне вдавлювання паль, а поділ на складові - несучу здатність по бічній поверхні Fdf і несучу здат- ність під підошвою палі FdR дозволить накопи- чувати розрахункові опори грунту у відповід- них зонах, що надає можливість створити таб- лиці R і f для грунтових умов України. Врахування особливостей побудови графіка випробувань палі та запропонованих підходів дозволить коректно визначати складові, що використовуються при визначенні несучої зда- тності палі. Накопичення результатів випробу- вань, в подальшому дозволить уточнити розра- хункові опори ґрунтів України. Достовірні зна- чення розрахункових опорів дозволять зменши- ти обсяг статичних випробувань, проведення яких є трудомістким та дороговартісним.
Взаємодія несучих конструкцій будинку з палевою основою
(КНУБА, 2020) Бойко, Ігор Петрович; Сахаров, Володимир Олександрович; Литвин, Олександр Володимирович
У даній роботі представлені ре- зультати дослідження проектних рішень конс- трукцій багатоповерхової будівлі з обпиранням крайніх вертикальних несучих елементів карка- су на палі підпірної стіни. Дослідження вико- нані на базі чисельного моделювання у триви- мірній постановці для елементів системи «ґру- нтова основа – фундамент – надземні констру- кції» при статичних навантаженнях. Проведено аналіз напружено-деформованого стану (НДС) в елементах каркасу при таких конструктивних рішеннях. Виявлені зони концентрації напру- жень, в яких можуть виникати незворотні де- формації при розрахункових навантаженнях. Встановлено, що незважаючи на те що за рахунок зміни конструктивної схеми фундаме- нту вдалося досягти відносної різниці осідань близької до нормативного значення та суттєво- го зниження згинальних моментів в ростверку, залишились зони в плитах перекриття кількох нижніх поверхів, де від значної різниці осідань фундаментів прогнозувалися прояви незворот- них деформацій. Надані рекомендації та запро- поновані зміни до конструктивної схеми буди- нку, які дають змогу забезпечити надійні прое- ктні рішення на весь термін експлуатації буди- нку. Ще одна особливість досліджуваної будівлі – це те, що запропоноване конструктивне рі- шення фундаментів з палями невеликої довжи- ни (6,0 м). При такому рішенні відбувається змикання зон деформацій під ростверком та підошвою паль і деформації визначаються роз- міром споруди [1], а палі лише покращують властивості ґрунтів у верхній частині основи внаслідок її ущільнення. Таке рішення дозволяє досягти економічного ефекту за рахунок зменшення довжини паль, при цьому забезпечивши осідання будинку в межах допустимих значень.
Визначення несучої здатності вдавлюваних паль з урахуванням їх «відпочинку»
(КНУБА, 2019) Корнієнко Микола; Жердицький Михайло; Павленко Петро; Диптан Тетяна
В даній роботі розглянуті результати випробування вдавлюванних залізобетонних паль статичним навантаженням за стандартною методикою та повторних випробувань із збільшенням терміну «відпочинку» на майданчику будівництва житлового комплексу в м. Київ. В умовах існуючої забудови проектування та зведення нових житлових комплексів виконується за технологіями влаштування паль з виключенням можливості прояву динамічної дії. Поширеною та перевіреною часом, на сьогодні, є технологія вдавлювання паль з поверхні спланованого майданчика чи з улаштовуванням лідерних свердловин. Особлива актуальність цього процесу виникає на майданчиках з неоднорідними інженерно-геологічними умовами. Для визначення несучої здатності ґрунтів до початку влаштування пальового поля виконується ряд випробувань дослідних паль за існуючими методиками норм. Такі ж випробування паль з метою підтвердження їх несучої здатності виконуються і в процесі будівництва.
Визначення та порівняння несучої здатності паль в пісках середньої крупності
(КНУБА, 2017) Підлуцький, В. Л.; Гаврилюк, О. В.
Виконано порівняння несучої здатності бурових паль в пісках середньої крупності за діючими нормами, результатами статичного зондування, статичним випробуванням на вертикальне навантаження в польових умовах, а також встановлено співвідношення отриманих значень.
Вплив вибору моделі основи на напружено-деформований стан вертикальних несучих елементів монолітно-каркасного будинку
(КНУБА, 2020) Носенко, Віктор Сергійович; Кашоїда, Остап
Виконано порівняння напружено- деформованого стану вертикальних елементів каркасу монолітного будинку (підвалу, першого і четвертого поверху), в залежності від методу моделювання ґрунтового середовища та паль. Використання пальових фундаментів обумо- влено тим, що вони забезпечують передачу на- вантажень на глибші шари ґрунтів та, як пра- вило, більшу несучу здатність в порівнянні з фу- ндаментами неглибокого закладання. Під час проектування фундаментів перед інженерами виникає питання як моделювати ґрунтове сере- довище і палі? У даній роботі представлено вплив прийня- того рішення (обраної моделі ґрунтового сере- довища і методу моделювання паль) на напру- жено-деформований стан вертикальних несучих елементів каркасу будинку. Виконано порівняння напружено-деформо- ваного стану вертикальних елементів каркасу (підвалу, першого і четвертого поверху), які були отримані при використанні наступних ва- ріантів моделей системи «основа – пальовий фу- ндамент – надземні несучі конструкції»: 1) палі змодельовані одновузловими скін- ченними елементами, що мають лише вертика- льну жорсткість за результатами випробування паль на вертикальне статичне вдавлююче нава- нтаження, взаємний вплив паль та характерис- тики ґрунтів не враховуються (СЕ-56 тут і далі, це номер скінченного елементу у бібліотеці еле- ментів ПК «Ліра-САПР»); 2) палі змодельовані одновузловими скін- ченними елементами, що розташовуються з за- даним по довжині палі кроком та мають жорст- кість в різних напрямках і наближено врахову- ють оточуючий ґрунт навколо палі та під її вістрям (СЕ-57); 3) ґрунтове середовище змодельовано об’ємними пружними скінченними елементами; палі – стержневими скінченними елементами. Показано, що вибір моделі основи впливає на НДС не тільки фундаментних конструкцій, а й вертикальних несучих елементів будинку. При використанні різних варіантів моделювання ос- нови: за допомогою одновузлового скінченного елементу, що моделює палю як пружну в’язь (СЕ-56), за допомогою ланцюжка одновузлових скінченних елементів (СЕ-57), або об’ємного ґрунтового масиву, можна отримати як кількісні відмінності у напруженнях від 2 до 20%, так і якісну зміну, що спостерігається у зміні знаку згинальних моментів.
Вплив ефекту зім’яття глинистих грунтів при компресійних випробуваннях на визначення осідання основи
(КНУБА, 2020) П’ятков Олександр Васильович; Жук Вероніка Володимирівна; Полюхович Ольга
Експериментально досліджено вплив «компресійної похибки» - ефекту зім’яття зразків пилувато-глинистих грунтів при компресійних випробуваннях. Для цього проведено компресійні випробування супісків і суглинків на спеціальному компресійному приладі з площею кільця А=360 см2 і висотою hk=7 см. Другою відмінністю цього приладу є наявність у верхньому штампі отворів діаметром до 5 мм для встановлення гвинтових марок, які розміщувалися в зразках глинистого грунту на відстані до 5 мм від контактної поверхні між штампом і ґрунтом. Модуль деформації є головною деформаційною механічною характеристикою грунту. З практики відомо, що більш достовірні значення цієї характеристики можна отримати при випробуваннях грунтових основ штампами в польових умовах. Однак при проектуванні фундаментів неглибокого закладання, як правило, застосовують одометричні випробування грунтів в лабораторних умовах, на стандартних компресійних приладах площею кільця 60 см2 і висотою hk=25 мм за методикою 2-х кривих [6]. Для отримання розрахункових величин компресійні модулі корегують за допомогою перехідних коефіцієнтів [7, 4]. А найголовніше те, що при визначенні величин одометричних лабораторних модулів, з використанням стандартних компресійних приладів, на результат впливає «компресійна похибка». Тобто вихідні дані для розрахункових модулів деформації інженерно-геологічних елементів основи можуть бути значно занижені, що багато разів практично підтверджувалось комплексними парними (штамп-одометр) дослідженнями грунтів на стиск. Дослідження стиску ґрунтів в компресійних умовах, проведені в лабораторії основ і фундаментів КНУБА [2], доводять можливість покращення результатів одометричних випробувань ґрунтів на стиск, наближаючи їх до штампових.
Вплив жорсткості несучих конструкцій будинку зі збірного залізобетону на напружено-деформований стан фундаментів із буроін’єкційних паль
(КНУБА, 2020) Носенко Віктор Сергійович; Кривенко Олег Артемович
На даний час на території України широкого розповсюдження набула тенденція зведення багатоповерхових житлових буди- нків. Це виникає через ряд наступних причин: значне здорожчення землі у містах, щільну міську забудову та наявності відповідного обладнання для зведення таких конструкцій. Одним із найрозповсюдженим матеріалом для багатоповерхових будинків є монолітний залізобетон. Головна перевага монолітних конструкцій – це можливість вільного просторового планування та можливість рівномірного перерозподілу зусиль у елементах каркасу – будинок працює як одна жорстка суцільна конструкція. З іншого боку такі конструкції потребують тривалого часу будівництва та відповідного висококваліфікованого контролю монолітних робіт. Тому у якості альтернативи з метою пришвидшення темпів будівництва застосовують конструкції із збірного залізобетону. У даній роботі досліджено вплив жорсткості будинку зі збірного залізобетону на напружено деформований стан фундаментів із буроін’єкційних паль. Проаналізовано напружено деформований стан збірної залізобетонної крупнопанельної будівлі з двома варіантами підвального поверху: збірний або монолітний. У роботі в якості методу дослідження використано числове моделювання взаємодії елементів системи: ґрунтова основа - фундамент – надземна конструкція.Було встановлено, що заміна у панельному будинку лише одного підвального поверху із збірного залізобетону на монолітний впливає на перерозподіл зусиль, так самонесуча стіна довантажується в 2,6 разів, а найбільш завантажена стіна, на яку спираються з обох плити перекриття, розвантажується до 2,1 разів. Виявлено, що при варіанті із підвальним поверхом із збірного залізобетону розбіжність зусиль в оголовках паль (під несучими стінами) може відрізнятися в 1,98 рази, а при монолітному в 1,17 разів. Тобто при монолітному фундаменті перерозподіл зусиль між палями є більш рівномірним. Встановлено, що монолітний залізобетонний підвальний поверх, у порівнянні із збірним, зменшує нерівномірне осідання фундаменту в 2,4 рази. При проектуванні крупнопанельних будинків доцільно підвальний поверх передбачати монолітним – це дозволить завантажити фундаментні конструкції більш рівномірно, що в свою чергу зменшить відносні деформації будинків та їх варість.
Вплив параметрів підпірних стін та насипних ґрунтів на стійкість схилів при новому будівництві житлових комплексів
(КНУБА, 2020) Скочко Людмила Олегівна; Носенко Віктор Сергійович; Підлуцький Василь Леонідови; Гаврилюк Олександр Володимирович
Досліджено стійкість схилу у існуючому і проектному положеннях, обґрунтовано конструктивні рішення підпірних стін по захисту території будівництва житлового комплексу в зоні схилу. Також додатково оцінено стійкість схилу при використанні раціональних протизсувних споруд. Проаналізовано результати розрахунку стійкості схилу для п’яти характерних перерізів на основі інженерно-геологічних вишукувань. Для кожного з наведених перерізів створено скінчено-елементну розрахункову схему у відповідності до останніх даних про зміну рельєфу. Так як схил утворений штучно шляхом засипання існуючого яру будівельним сміттям від знесення старих будинків та від розкопки котлованів під перші будинки комплексу. Розглянуто п’ять перерізів вздовж схилу та визначено його стійкість в природньому (існуючому) стані та проектному положеннях. Також обґрунтовано конструктивні рішення підпірних стін по захисту території будівництва житлового комплексу, так як вздовж схилу присутні різні насипні ґрунтові умови з різним перепадом висот. Це вимагає окремого підходу до вибору параметрів підпірних стін, а саме габаритів паль та їх взаємне розміщення, а також обґрунтовано вибір кута нахилу насипного ґрунту вздовж схилу. Розрахунки проведені за допомогою числового моделювання напружено-деформованого стану системи «ґрунти схилу-підпірна стіна» з використанням методу скінченних елементів. Прийнята пружно-пластична модель деформування ґрунтів із зміною параметрів ґрунтів (модуля деформації) в залежності від рівня напру-жень у ґрунті. Використана модель Hardening soil model (HSM). Розрахунки стійкості схилу передбачають врахування технологічної послідовності зведення підпірних стін та моделювання поетапної розробки котловану. Моделю- вання виконувалось в декілька етапів: 1 етап –визначення напружень від власної вали, 2 етап – оцінка стійкості схилу до початку будівництва, 3 етап – влаштування паль підпірної стіни, 4 етап – оцінка стійкості схилу після проведення протизсувних заходів. На основі даних досліджень було розроблено практичні рекомендації по конструюванню кожної ділянки підпірної стіни відповідно до характерних перерізів.
Вплив положення ярусів підпірних стін в плані на величину горизонтальних переміщень та значення згинальних моментів
(КНУБА, 2017) Скочко, Л. О.
Розглянуто роботу багатоярусних підпірних стін, за допомогою числового моделювання. Розв’язання задач виконано у плоскій постановці за допомогою методу скінченних елементів. Досліджено вплив зміни взаємного розташування ярусів підпірних стін в плані, а також їх взаємодія між собою. Визначені положення підпірних стін, які дозволяють зменшити витрати арматури. Приведено графіки зміни горизонтальних деформацій кожного з ярусів підпірних стін в залежності від їх взаємного розташування. Розв’язання ряду задач дало можливість аналізувати залежності між зміною взаємного положення ярусів у плані і напружено деформованим станом конструкції підпірних стін.
Вплив положення ярусів підпірних стін в плані на величину горизонтальних переміщень та значення згинальних моментів
(КНУБА, 2017) Скочко, Л. О.
Розглянуто роботу багатоярусних підпірних стін, за допомогою числового моделювання. Розв’язання задач виконано у плоскій постановці за допомогою методу скінченних елементів. Досліджено вплив зміни взаємного розташування ярусів підпірних стін в плані, а також їх взаємодія між собою. Визначені положення підпірних стін, які дозволяють зменшити витрати арматури. Приведено графіки зміни горизонтальних деформацій кожного з ярусів підпірних стін в залежності від їх взаємного розташування. Розв’язання ряду задач дало можливість аналізувати залежності між зміною взаємного положення ярусів у плані і напружено деформованим станом конструкції підпірних стін.
Вплив попереднього нагріву та зміни умов комбінованого закріплення контуру на стійкість і власні коливання пологих панелей при дії тиску
(КНУБА, 2016) Кривенко, О. П.
Вивчається вплив попереднього нагріву на втрату стійкості та власні коливання пружної пологої квадратної у плані сферичної панелі при комбінованому закріпленні контуру: одна частина контуру жорстко затиснута, інша має шарнірне опирання. Розглядається послідовна зміна одного типу кінематичних граничних умов на інший. Порівнюються два варіанти часткової заміни жорсткого затиснення контуру панелі на шарнірне опирання. На кожному кроці навантаження власні частоти і форми коливань панелі визначаються з урахуванням наявності попереднього напруження конструкції від дії статичного термосилового навантаження.
Вплив послідовності зведення будинків на формування напружено- деформованого стану системи «основа-фундамент-надземні конструкції»
(КНУБА, 2020) Скочко, Людмила Олегівна; Шабалтун, Артем
Розвиток числового моделювання як основного методу розрахунку будинків до- зволяє на сьогодні не просто оцінити напруже- но-деформований стан, який формується у кон- струкціях споруд після їх зведення, а дає мож- ливість оцінити еволюцію розвитку напруже- ного стану в елементах будівлі з моменту поча- тку будівництва до прикладання експлуатацій- них навантажень. Саме вплив процесу зведення окремого будинку та вплив черговості зведення секцій багатосекційних будинків досліджено в даній роботі. Розглянуто різні варіанти черговості зведен- ня секцій без врахування поступового зведення поверхів. Також наведені результати форму- вання напружено-деформованого стану систе- ми «основа – фундамент – надземні конструк- ції» для задачі з поетапним зведенням будинків - по 5 поверхів. Будівництво кожної наступної секції здійс- нює вплив на збудовану цілком або частково сусідню секцію. Цей ефект досліджено для оці- нки впливу на зусилля у конструкціях та враху- вання можливої зміни зони формування макси- мальних деформацій та напружень. Розглянуто наступні постановки задач: - створення скінчено-елементної моделі (СЕМ) без врахування етапів зведення буди- нку; - розрахунок будинку з поетапним заванта- женням по 5 поверхів. Врахування зміни черговості зведення секцій; - формування СЕМ з врахуванням черговості зведення секцій без включення послідовнос- ті зведення поверхів в межах поточної сек- ції; - дослідження впливу розрахунку секцій тосекційного будинку без та з урахуванням зведення наступних секцій. Дослідження впливу черговості будівництва та монтажу об’єкту дає змогу оцінити напру- жено-деформований стан системи «основа – фундамент – надземні конструкції» на різних етапах будівництва. Отримані результати пока- зали зміни в роботі схеми, які зафіксовані на всіх етапах будівництва. Розглянуто взаємодію паль в різних зонах секцій, роботу ростверків в фундаментах висо- тних будівель. Дослідження проведено за до- помогою числового моделювання системи «ос- нова - фундаменти – надземні конструкції». Досліджено перерозподіл зусиль в палях в за- лежності від постановки задач з етапності зве- дення секцій і конструктивних параметрів (роз- ташування паль в характерних зонах, вплив жорсткостей надземної частини на перерозпо- діл зусиль). Виділено характерні зони у фундаменті: це центральні, бічні, кутові та особливо на стиках суміжних секцій. Виявлено перерозподіл зу- силь між палями і ростверком.
Вплив фундаментів будинку на напружено-деформований стан утримуючих конструкцій
(КНУБА, 2019) Бойко Ігор; Ручківський Віталій
Будівництво об’єктів із підземними приміщеннями потребує влаштування глибокого котловану, яке повинно відбуватись із умов збереження в початковому стані оточуючої забудови. Для цього необхідно виконати прогноз впливу відкопування котловану на напружено-деформований стан цієї забудови. Важкість виконання такого прогнозу полягає в тому, що необхідно враховувати багато вихідних факторів: конфігурацію і стан оточуючої забудови, параметри котловану, навантаження, нерівномірне залягання ґрунтів, поетапність проведення будівельних робіт. Суттєвий вплив також здійснює тип фундаментних конструкцій, що зводяться в котловані. Проведено дослідження впливу фундаментних конструкцій будинку на напруженодеформований стан захисних конструкцій котловану .
Деформації малоповерхових будівель та споруд
(КНУБА, 2019) Корнієнко Микола; Корзаченко Микола
На прикладі малоповерхової забудови міста Чернігова розглянуто деформації кам’яних та дерев’яних будівель і споруд. Досліджено інженерно-геологічні особливості дослідних майданчиків. При недостатньому практичному досвіді зведення будівель в умовах щільної забудови можуть виникати негативні фактори, зокрема, тріщини в несучих стінах, фундаментах, перекриттях, деформування основ та фундаментів поруч із розташованими спорудами, підвищення рівня ґрунтових вод тощо.
Дослідження активізації деформацій основи на зсувонебезпечних схилах при техногенній дії
(КНУБА, 2019) Петренко Едуард
На прикладі забудови схилу розглянуто вплив техногенних факторів на формування зсувних деформацій. Показана роль техногенних факторів в активізації зсувних процесів. На основі методу скінченних елементів (МСЕ) зроблено аналіз напруженодеформованого стану (НДС) схилу та проведена прогнозна оцінка стійкості зсувонебезпечної території при влаштуванні споруд інженерного захисту. Проектування і будівництво на зсувонебезпечних територіях пов'язано як із забезпеченням стійкості ґрунтового масиву так і оцінкою можливого прояву та активізації природних і техногенних факторів. Найбільш раціональним для вирішення даного класу задач є метод скінченних елементів.
Дослідження грунтів перед кладкою фундаментів на маслозаводі в районі ОВАНДО країн Конго (Браззавіль)
(КНУБА, 2016) Корнієнко, М. В.; Котова, Т. В.; Ндінга, М. Р.
Представлені результати експериментальних досліджень ґрунтів перед кладкою фундаментів на майбутньому маслозаводі в районі ОВАНДО країні КОНГО, механічні дослідження деформації зрушень.