Архітектурний вісник КНУБА

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/40

Переглянути

Фільтри

2015 - 20204

Налаштування

Містить файлиsearch.filters.applied.operator.equals: ТакКлючові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.campus

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    «BAUHAUS 100» або як святкують архітектурний ювілей в Німеччині
    (КНУБА, 2020) Серьогін, Юрій Іванович; Богданов І. В.
    Група українських архітекторів прийняла участь у святкуванні ювілею славетної архітектурної школи. Автори діляться своїми враженнями з приводу відношення німецького суспільства до Архітектури та архітекторів. Ці традиції цінування архітектури, архітектурних творів та будівель мають глибокі корні в культурі німецької нації та поваги до їх носіів – архітекторів. Новий виток розвитку архітектурна культура та професія що на неї спирається отримала в часи Веймарської республіки 1918 – 1923рр. Заснована в ті часи архітектурна школа BAUHAUS додала оттінки інтернаціоналізму завдяки цілій плеяді фахівців з різних напрямків мистецтва. Саме тому школа BAUHAUS глибоко вплинула на розвиток багатьох видів мистецтва в ведучих країнах світу. Бистрому розповсюдженню ідей BAUHAUS на світову культуру та мистецтво посприяла, як не дивно, фашистська Німечччина, що в 1936 році закрила школу. Більшість викладачів та учнів вимушені були втекти в США завдяки політичним та расістським переслідуванням. Тут вони асимулювалися та подовжили свою творчість та діяльність настільки успішно, що після завершення Другої Світової Війни їх ідеї та досягнення дуже швидко розповсюдилися по всьому світу.
  • Документ
    Особливості функціонального зонування та класифікації існуючих типів студентських культурних центрів
    (КНУБА, 2016) Дмитраш, О. Ю.; Проскуряков, В. І.
    У статті висвітлено результати дослідження існуючих типологічних особливостей архітектури студентських культурних центрів, охарактеризовано основні функції та функціональне зонування даних будівель та комплексів, подано принципи їх розташування в структурі кампуса.
  • Документ
    Неформальний навчальний простір, як чинник формування архітектури університетських культурних центрів
    (КНУБА, 2015) Дмитраш, О. Ю.; Проскуряков, В. І.
    У статті подано загальну характеристику, класифікацію та основні принципи проектування неформальних навчальних просторів в університетських культурних центрах.
  • Документ
    Исследование тенденций архитектурно-пространственной организации современных студенческих досуговых центров
    (КНУБА, 2018) Ноговицына, Т. В.; Истомина, В. С.
    В статье проанализированы некоторые аспекты архитектурно-пространственных решений современных студенческих культурно - досуговых центров. Для Одессы отсутствие крупного специализированного студенческого досугового центра является ощутимым. Его функции берут на себя различные приспособленные, разрозненные учреждения. Построить в Одессе студенческий культурно-досуговый центр нужно используя мировой опыт строительства подобных сооружений.