Архітектурний вісник КНУБА
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/40
Переглянути
3 результатів
Результат пошуку
Документ Вплив монастиря Отців Василіан на архітектуру міста Бучача(КНУБА, 2017) Дячок, О. М.У статті досліджується вплив монастиря Отців Василіан на архітектуру міста Бучача. Проведений аналіз історії будівництва, об’ємно – планувальної структури комплексу монастиря, діяльності Василіанського ордену. Визначена роль ансамблю як архітектурної домінанти міста та на формування силуету населеного пункту. Досліджений взаємозв’язок композиції монастиря та ландшафтного середовища міста. Визначена цінність Василіанськогого монастиря в ідеологічному забарвленні міста, як важливого архітектурно-художнього і соціально-культурного центру Бучача.Документ Історія розвитку архітектури церкви Пресвятої Трійці та Покрови Пресвятої Богородиці у селі Зарваниця(КНУБА, 2017) Дячок, О. М.; Нетриб’як, М. М.; Дацюк, Н. М.У статті досліджується історія розвитку архітектури старовинної церкви ХVIIІ століття у селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області, визначено роль святині в історії та культурі України. Проаналізовано історичні передумови будівництва та соціально – політичні чинники, що впливали на архітектуру храму. Проведений аналіз планування комплексу, натурні обстеження та здійснені обміри церкви для подальшого дослідження, інвентаризації, паспортиризації пам’ятки містобудування та архітектури і занесення їх до Державного реєстру національного культурного надбання України. Введено у науковий обіг дані про будівлю.Документ Історичні етапи формування та розвитку архітектури сакральних будівель Тернопільської області(КНУБА, 2018) Дячок, О. М.У статті досліджуються історичні етапи формування та розвитку архітектури сакральних будівель та комплексів Тернопільської області. Вивчення сакральної архітектури в історичному аспекті дозволяють стверджувати, що разом із складною історією краю храми також пройшли нелегкий шлях розвитку. Досліджено зміни у конфесійній приналежност (православні, греко-католики, римо-католики), що не могли не відобразитись на архітектурі святинь відповідно до нових канонів і канонічних спрямувань.