Наукові статті

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/30

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Зворотний осмос – як метод доочистки питної води на локальному рівні
    (ІТТА, 2022-02) Кравченко, Марина Василівна
    Однією з основних складових екологічної безпеки країни є якість питної води, адже саме вона, безпосередньо, впливає на стан здоров’я населення. При вирішенні цієї проблеми, на рівні зі зміною інфраструктури водопостачання, окреме місце займають методи підготовки питної води, особливо, на локальному рівні. Зворотний осмос є баромембранним процесом, який найбільш часто використовується серед мембранного розділення. Його широко застосовують для обезсолювання (опріснення) всіх типів вод на установках від дрібних побутових до крупних промислових, а особливо – для доочистки питної води на локальному рівні. Процес добре відпрацьований як з точки зору його організації, так і апаратурного оформлення. Мембранна фільтрація отримує все більшу популярність і в побутовому використанні завдяки надійності, компактності, зручності в експлуатації і, звичайно ж, стабільно високій якості отриманої води. Підтверджено та обґрунтовано вплив основного елементу зворотного осмосу – мембрани на зміну якісного і кількісного складу питної води, а саме: вплив на співвідношення і концентрацію фундаментальних компонентів Ca2+ і Mg2+; вплив на значення показника рН, яке, в процесі коригування складу питної води, значно знижується; підтверджено, що в процесі зворотного осмосу відбувається вимивання органічних речовин із шарів мембрани у питну воду.
  • Документ
    Електрокоагуляція води змінним струмом напругою 220 В
    (КНУБА, 2019) Аргатенко, Тетяна Вікторівна
    Процес електрокоагуляції є одним з актуальних напрямків досліджень останнього десятиліття. На ефективність електрокоагуляції впливає ряд факторів, зокрема електричні параметри організації процесу: анодна щільність струму та робоча напруга. Використання постійного струму супроводжується явищем пасивації електродного блоку і, як наслідок, при незмінній величині напруги – зменшенням у часі величини струму у мережі електрокоагулятора. Була розглянута можливість модернізації конструкції електрокоагулятора та зміни в організації проведення самого процесу електрокоагуляції з метою мінімізації описаних складнощів. Досліджено роботу електрокоагулятора з серією відокремлених одна від одної пар біполярних електродів, розміщених за послідовною схемою. Вивчено електричні параметри роботи установки при змінному електричному струмі та з напругою побутової електромережі (220 В). Показано, що сумарна напруга, що подається на електрокоагулятор, для кожної окремої пари біполярних електродів ділиться пропорційно електричному опору прошарку води між ними. Для непроточного стану води в системі спостерігається певне зменшення в часі загального розрахованого електричного опору, що може бути пов’язаним з нагріванням води у кюветах від проходження електричного струму. Процес утворення електролітично генерованого коагулянту при біполярному розташуванні електродів відбувається у кожній окремій ємності, а що загальна маса утвореного коагулянту mзаг в даній схемі, що складається з n ємностей, буде еквівалентна виразу: m_заг≅m_i∙n.