Вип. 11

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/10254

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Документ
    Багатопараметрична оцінка середовища будівель з використанням точкового числення прямий шлях до їх енергоефективності
    (КНУБА, 2018) Єгорченков, В.
    Згідно закону оптимуму в екології, кожний фактор має відповідний діапазон (зона оптимуму), в якому людина почуває собі прекрасно. Якщо значення фактору виходять поза цього діапазону організм пригнічується. При формуванні середовища в будівлях важливо, щоб значення факторів в максимальному ступеню наближались до зони оптимуму. Тому ціллю даної роботи є розробка комплексної оцінки діючих на людину різноманітних факторів. В якості критерія оцінки в даної роботі прийнято продуктивність праці. Хоча можуть бути використані і інші критерії, наприклад, критерії енергоефективності. В роботі криві зміни продуктивності праці від того чи іншого фактору описувалися точковими рівняннями. Для практичної реалізації приймалося три фактори: температура і вологість повітря в приміщенні, а також кутова висота світлового вектору. Криві зміни продуктивністі праці від цих факторів сполучалися на один графік. По осі абсцис відкладались значення факторів в долях одиниць від комфортних значень. Це дало змогу визначити коефіцієнти впливу факторів друг відносно друга. Для комплексної оцінки формувались точкові множини поверхонь розрахункових або виміряних значень. Використавши формулу коефіцієнта варіації, визначалося середнє відхилення від комфортного значення за кожним фактором. В завершенні визначалось середньозважене значення відхилу за всіма оцінюваними факторами з урахуванням коефіцієнтів впливу. Найкраще рішення середовища в будівлі буде те, в якому середньозважений критерій оцінки приймає мінімальне значення. Ці результати досліджень дозволять формувати ефективне середовище в будівлях при мінімальних витратах енергії і коштів, що підвищить рівень енергоефективності будівель. Результати досліджень цієї роботи доведено до розробки алгоритму.
  • Документ
    Врахування вартості життєвого циклу при проектуванні суміщених покриттів будівель
    (КНУБА, 2018) Гетун, Г.; Лесько, І.
    Метою даного дослідження є висвітлення ролі критерію вартості життєвого циклу при прийнятті рішень щодо вибору огороджувальних конструкцій покриттів житлових і нежитлових будівель. У сучасній будівельний практиці України визначним фактором погодження замовником/інвестором проектного рішення суміщених покриттів будівель є мінімізація витрат на будівництво. Хоча для досягнення максимальної ефективності використання матеріальних ресурсів необхідним є оцінка витрат на період усього життєвого циклу об’єкта. Оптимізація вартості життєвого циклу будівлі повинна зайняти ключову роль в процесі прийняття рішень, оскільки вона включає економічний аналіз витрат, пов’язаних з будівництвом, експлуатацією та обслуговуванням будівельного об’єкту. Найбільший ефект від використання вартості життєвого циклу можна отримати на стадії проектування будівель. Сучасні покрівельні системи, в яких використовуються ефективні матеріали і технології дозволяють створювати герметичні, енергоефективні та надійні конструктивні рішення суміщених покриттів, які доцільно використовувати не лише в нежитлових будівлях, а й в багатоповерхових житлових будинках. Задача вибору оптимального рішення огороджувальної конструкції суміщеного покриття на стадії проектування будівлі визначається як багатокритеріальна кардинального вибору альтернатив з різними важливими критеріями зі скінченої множини допустимих рішень при вирішенні слабко структурованої проблеми з чітко заданими розподіленими параметрами. В даній статті наведені пропозиції щодо вибору типів складових шарів суміщених покриттів будівель. Представлені параметри, що дозволяють проектувати енергоефективні технічно, економічно та екологічно раціональні системні рішення суміщених покриттів будівель.
  • Документ
    Енергоефективні рішення пасивного повітрообміну в архітектурі висотних будівель
    (КНУБА, 2018) Кривенко, О.
    Розвиток пасивного повітрообміну в висотних будівлях є актуальним, у зв’язку з особливостями їх архітектурно-планувальних рішень. Тенденція до збільшення долі засклення фасадів в сучасних висотних будівлях приз-водить до зростання енергетичної потужності кондиціювання, що може досягати 100%. Крім того, традиційне провітрювання приміщень в висотних будівлях через відкриті вікна неможливе через високий тиск зовнішнього повітря. Ці та інші фактори створюють особливі вимоги при проектуванні повітрообміну в висотних будівлях та сприяють до пошуку сучасних енергоефективних рішень. Пасивні прийоми повітрообміну базуються на природних законах і явищах, що суттєво зменшує витрати при експлуатації таких систем. В статті на основі прикладів рішень наданий аналіз історії світового досвіду пасивного повітряного обміну в будівлях. Сучасний досвід архітектурних рішень на основі пасивних прийомів внутрішнього повітрообміну включає новітні фасадні системи, проектування атріумів з функцією повітрообміну, формоутворення будівлі з урахуванням оптимізації забору повітря та інше. Інтегрування в енергоефективну висотну будівлю рішень пасивного повітрообміну застосовано в рамках дослідницького проекту КНУБА при проектуванні кілометрового хмарочосу «Біотектон». Проектним рішенням пе-редбачено основний відбір чистого та прохолодного повітря з вищих технічних поверхів, де розташовані вітрогенератори та схему розподілу повітря по будівлі з використанням пасивного повітрообміну на основі різниці температур між верхніми та нижніми поверхами. Прийняті параметри зниження температури - з кожним кілометром від поверхні землі на 6 - 7 °С. Розрахунки підтвердили можливість природного вентилювання приміщень з незначним посиленням за рахунок механічних пристроїв. Для покращення якості припливного повітря використана система зелених садів, які огортають будівлю по спіралі.
  • Документ
    Моделювання поверхні, відбитих сонячних променів від фасадів
    (КНУБА, 2018) Андропова, О.
    Існує велика кількість фасадів будинків у вигляді поверхонь 2-го порядку та складніших. Кожна поверхня має свої особли-вості відбиття сонячних променів. Виникає потреба аналізу цього відбиття для виявлення зон концентрації потоку сонячних променів, що створюють зони перегріву, та знаходження зон з дифузним відбиттям сонячних променів. Виявлення таких ділянок дозволяє коригувати фасади на стадії проектування для створення комфортного середовища існуючої забудови та надає можливість аналізу освітлення протилежних будівель. Існуюча теорія конгруенцій дозволяє проаналізувати відбиття сонячних променів синтетично з геометричної точки зору та представити їх аналітично. Двопараметрична множина нормалей поверхні фасаду розшаровується на відповідні поверхні нормалей до головних твірних вздовж перерізу площиною. Відносно тих самих твірних конгруенція відбитих поверхнею сонячних променів розшаровується на поверхні відбитих променів. Доцільно використовувати систематизацію відбиваючих поверхонь по принципу поверхонь нормалей до їх твірних, що дає можливість використовувати поверхні відбитих променів з типовими характеристиками для певних типів поверхонь нормалей. Завдяки вказаному методу можна отримувати квазіфокальні лінії поверхонь відбитих променів в яких спостерігається концентрація відбиттів та, відповідно, зони перегріву. З вказаного методу напряму виходить можливість підбирати форми поверхонь фасадів по наперед заданим умовам, варіативно моделюючи їх на основі відомих поверхонь відбитих променів. На основі вказаного алгоритму аналітичної побудови можна використовувати відбиваючі поверхні будь-якої складності, зокрема, поверхні 2-го порядку, торсові, каналові, поверхні переносу, поверхні обертання та інші, а також об’єднанні вздовж ліній основних перетинів. В роботі розглядається моделювання відбитих сонячних променів за допомогою аналітичних рівнянь поверхонь відбитих променів. Ці розрахунки дозволяють проектувати фасади нових будинків залежно від поставлених завдань. Подальші дослідження можливі для комп’ютерної візуалізації поверхонь відбитих сонячних променів.
  • Документ
    Використання торсових поверхонь в якості акустичних екранів
    (КНУБА, 2018) Підгорний, О.; Козак, Ю.
    В задачах сучасної акустики значне місце займає побудова відбиттів від поверхонь в області дії джерел звуку, використання спеціальних екранів, урахування форм огороджуючих екранів стін та стелі. Набуває все більше значення управління відбитою енергією, узгодженою з специфікою акустики, обумовленою універсальністю залів. Відомо, що з геометричної точки зору конгруенції падаючих, відбитих та заломлених звуків залишаються нормальними після будь- якого числа цих явищ і це дозволяє управляти потоками звукової енергії обмеженими контурами робочої зони згідно з правилами геометричної акустики. Все це обумовлює розвиток досліджень більш широкого кола відбиваючих поверхонь з поглибленим використанням поверхонь 2-го порядку, лінійчатих косих та розгортних поверхонь вищих порядків, кінематичних поверхонь переносу, обертних та більш складних рухів. При цьому доцільно розшаровувати конгруенції нормалей відбиваючої поверхні вздовж її твірних або сім’ї плоских перерізів. Це приводить до розшарування конгруенції падаючих та відбитих променів, що проходять через ті ж самі твірні або лінії перерізів відбиваючої поверхні. Завдяки запропонованій систематизації відби-ваючих поверхонь по принципу поверхонь нормалей до їх твірних, відбиваючі поверхні діляться на п’ять груп. До першої групи відносяться відбивачі з пучками паралельних нормалей до їх твірних, саме такими є торсові поверхні. В якості відбивачів торсові поверхні зручно використовувати, вони легко створюються, є розгортними та їх трансформація дає можливість універсалізувати видовищні зали шляхом зміни положення відбиваючих екранів та їх форми, що впливає на формування зон надходження звукової енергії, її концентрацію або розсіювання, а також завдяки трансформації можна змінювати час реверберації в видовищних залах. Торсові поверхні створюються дотичними до лінії перетину двох поверхонь другого порядку або двоїстим способом методом обкатки двох поверхонь другого порядку або кривих другого порядку, або двох кривих другого порядку. На основі цих методів в статті розглядаються загальні способи побудови торсових поверхонь 4-8 порядку 3 і 4 класів та досліджуються властивості конгруенції відбитих ними променів та прикладі часних випадків пропонуются варіанти вирішення прикладних задач. Ці випадки розглядаються як найбільш пристосовні до механічного вирішення завдання побудови відбивачів: торсові поверхні, отримані обкаткою двох кривих другого порядку, які лежать в паралельних площинах, перпендикулярних або під кутом. Завдяки відомим рівнянням однозначної відповідності для твірних торсових поверхонь, є можливість аналітичного опису поверхонь відбитих променів. Конгруенція нормалей торса розшаровується на площину паралельних прямих. Двопараметрична множина відбитих променів розшаровується на плоскі пучки прямих, які можна побудувати двома способами: відносно поверхні нормалей або дотичної до твірної торса. Аналітичне описання поверхонь відбитих променів на основі геометричних побудов та відомих рівнянь торсових поверхонь.
  • Документ
    Енергетична оцінка як критерій обґрунтування вибору інженерно-планувального рішення перетинів міських магістралей
    (КНУБА, 2018) Тарасюк, В.
    Сучасний стан і якість роботи автомобільного транспорту багато в чому визначається ефективністю роботи міського транс-порту на вулично-дорожній мережі міст. Від якісних показників його роботи, в значній мірі, залежить економічний розвиток міст, рівень комфортності та умов життєдіяльності людей у населених пунктах країни. Оскільки рівень ефективності функціонування вулично-дорожньої мережі міста значною мірою визначається ефективністю функціонування місць максимальної концентрації транспортних потоків - транспортно-планувальних вузлів, то особливу увагу потрібно привернути саме до цих елементів вулично-дорожньої мережі міста. В зв’язку з цим аналіз та дослідження енерговитрат транспортного потоку як одного із критеріїв оцінки вибору інженерно-планувального рішення транспортно-планувальних вузлів є актуальним напрямом для подальших наукових досліджень. При цьому оптимізація їх планува-льних рішень розглядається лише як одна із складових при системному підході до мінімізації транспортних енерговитрат як на вулично- дорожній мережі міст, так і в транспортному комплексі України в цілому. В даній роботі розглянуто енергетичну оцінку як один критеріїв обґрунтування вибору інженерно-планувального рішення перетину міських магістралей на прикладі транспортно- планувального вузла на перетині Кільцева дорога - проспект Перемоги - проспект Академіка Палладіна у місті Києві. Для здійснення відповідної оцінки використовується раніше запропонована модель оцінки впливу енерговитрат транспортного потоку на обґрунтування вибору інженерно-планувального рішення перетину міських магістралей з врахуванням впливу окремих проектних параметрів, які характеризують вибір їх планувальних рішень, в порівнянні з моделлю визначення транспортних енерговитрат з допомогою інструменту для імітаційного моделювання - програмного комплексу PTV Vissim.
  • Документ
    Розробка критеріальної оцінки енергоефективності та екологічності будівельних об’єктів
    (КНУБА, 2018) Сергейчук, О.; Кожедуб, С.
    Впровадження більш ефективних, з точки зору, енерго- та ресурсозбереження і екології технологій в практику традиційного проектування і будівництва з метою зниження будівельних та експлуатаційних витрат, створення комфортного середовища проживання, зниження використання природного палива, підвищення використання альтернативних й поновлювальних джерел енергії, збереження навколишнього природного середовища, і як наслідок створення сучасного стійкого середовища, потребує певної методологічної однозначності, що в свою чергу передбачає розробку системи критеріїв відповідності будівельних об’єктів певному еталону та їх відповідної оці-нки. Методики оцінки ефективності проектних та будівельних рішень впровадження заходів щодо зниження згубного впливу будівель на навколишнє середовище та здоров'я людини за критеріями енергоефективності, впливу на екологію, комфортності, ресурсозбереження, соціальну сферу та інше, як правило, розроблені для формування системи рейтингових оцінок, що визначаються як сума кількісних показників (балів) досягнення певних рівнів відповідності за пріоритетними напрямками (категоріями). Однак основним недоліком використання підходу інтегральної оцінки є ймовірність встановлення хибної рейтингової оцінки внаслідок набору більшої кількості балів виконуючи вимоги меншої значущості. Для позбавлення цього недоліку в статті запропонована методика оцінювання екологічності та енергоефективності будівельних об’єктів на основі використання узагальненої функції бажаності Харрінгтона. При цьому замість простого порівняння параметри системи перераховуються в нормовані значення, а потім обробляються для отримання загального коефіцієнта системи. Така методика надає деякі способи універсалізації загального підходу, надає незалежність оцінки характеристичних категорій, що унеможливлює завищення загальної оцінки за рахунок виконання умов критеріїв меншої важливості.
  • Документ
    Моделювання теплообміну енергоефективної будівлі
    (КНУБА, 2018) Болгарова, Н.; Плоский, В.; Скочко, В.
    В процесі проектування енергое-фективних будинків особливої уваги потребує дослідження балансу енергонадходжень та енерговтрат. Це пояснюється тим, що потреба у забезпеченні будинку енергетичними ресурсами може стати ключовим питанням у визначенні його сумарної площі приміщень та вплинути на результуючі об’ємно-планувальні рішення. Окрім того, вкрай важливо мати можливість точно оцінювати величини енерговитрат, що відбуватимуться в огороджувальних конструкція та інженерних системах майбутнього будинку, з метою їх мінімізації ще на етапі виконання проектних робіт. Для вирішення цієї задачі необхідно мати гнучкий та наочний апарат моделювання процесів теплообміну та відповідну математичну інструментальну базу, що дозволятимуть враховувати вплив режимів роботи усіх інженерних систем (включаючи системи опалення, вентиляції та кондиціонування) у різні пори року, а також даватимуть змогу легко змінювати початкові та крайові умови розрахунків, а саме: конфігурації зовнішніх і внутрішніх стін, перекриттів та покриттів, кількість та місця розміщення світ-лопрозорих конструкцій, а також можливі дефекти та нещільності огороджувальних конструкцій, в результаті яких виникатимуть інфільтраційні процеси, що впливатимуть на кратність повітрообміну приміщень та тепловтрати будівлі у цілому. В даній роботі розглядається математичний апарат моделювання стаціонарного температурного режиму будівлі, що базується на комплексному системному розрахунку температур на поверхнях та у повітрі внутрішніх приміщень, із урахуванням теплофізичних параметрів матеріалів стінових конструкцій, вікон та дверей, теплонадходжень від системи опалення та інших джерел енергії, а також параметрів роботи системи вентиляції. Продемонстровано приклад складання системи теплового балансу приміщень енергоефективного житлового будинку котеджного типу. Показано принципи врахування усіх видів теплообміну між поверхнями та повітряним середовищем кімнат, а також прогнозовані зниження опорів теплопередачі огороджувальних конструкцій, пов’язане з формою будівлі.