Вип. 61
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/155
Переглянути
Документ Аналіз принципів вибору картографічних проекцій для введення земельного кадастру(КНУБА, 2014) Ковальов, М. В.; Кривов'яз, Є. В.Обґрунтування та вибір математичної основи, структури системи координат і картографічної проекції для накопичення геопросторових даних повинні відповідати сучасним вимогам держави щодо точності створення карт земельно-кадастрового покриття як для окремої земельної ділянки, так і для значних територій. Завдання з пошуку оптимальних проекцій завжди є пріоритетною для теорії та практики ведення Державного земельного кадастру.Документ Геодезичний моніторинг напружено-деформованого стану магістральних газопроводів з огляду на опір навколишнього грунту(КНУБА, 2014) Чибіряков, В. К.; Старовєров, В. С.; Нікітенко, К. О.Розглянуто і проаналізовано загальний порядок визначення напружено - деформованого стану на ділянках магістрального газопроводу «Уренгой – Помари - Ужгород» (УПУ), прокладеному в складному ґрунтовому масиві.Документ До стандартизації символів, знаків і позначень в спеціальній літературі(КНУБА, 2014) Литвин, Г. М.; Голубенко, В. В.; Голубенко, К. В.У статті розглянуто сучасний стан символіки в геодезичній, науково-технічній та навчальній літературі. Відмічено, що символи і позначення фізичних величин суперечать рекомендаціям міжнародних організацій із стандартизації. Так, одні і ті самі величини можуть бути позначені різними символами з різних алфавітів, є розбіжності в їх трактуванні тощо, що призводить до ускладнення розуміння текстів. Рекомендовано заходи для поліпшення стану символіки в геодезичній літературі.Документ Практичні дослідження точності визначення координат за супутниковими технологіями в режимі реального часу(КНУБА, 2014) Шульц, Р. В.; Терещук, О. І.; Анненков, А. О.; Нисторяк, І. О.У статті висвітлено питання точності координатного забезпечення за допомогою RTK-технологій. Досліджено ефективність застосування шести моделей поправок під час спостережень на пунктах Державної геодезичної мережі в УСК-2000. Виявлено, що локальні спотворення, що не перевищують 20 см, не можуть суттєво вплинути на результати топографічних та кадастрових знімань у межах фрагмента Чернігівської області розміром 100х120 км.