Вип. 6
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5599
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Чисельне моделювання процесу руйнування залізобетонних балок монолітного огородження та його посилення вуглецевими матеріалами(КНУБА, 2020) Чирва, Володимир; Чирва, Тетяна; Панченко, Олександр; Савченко, Андрій; Романенко, КатеринаНа стадії будівництва багатоповерхового будинку в м. Київ на залізобетонних балках монолітного огородження були виявлені тріщини. Причина їх виникнення не була з’ясована забудовником. Тому авторами були висунуті й змодельовані в програмному комплексі “ЛИРА 2013” деякі припущення щодо їх появи. Метою досліджень було визначення напружено-деформованого стану (ширини розк- риття тріщин та прогинів конструкцій), порівняння отриманих результатів з актичними даними та надання рекомендацій щодо ремонт- них заходів. Аналізуючи можливі причини виникнення дефектів та дійсних прогинів балок вторами було зроблено припущення, що підпірні стойки опалубки ригелів були зняті до етонування парапетів та набору міцності бетону, а проектну міцність бетон набрав після отримання прогинів та утворення тріщин. Отримані розрахункові результати звірені з фактичними даними та підтверджують наведену вище гіпотезу і дозволяють визначити необхідні місця установки елементів підсилення із вуглепластикових ламелей. Виходячи із аналізу напружено-деформованого стану (ширини розкриття тріщин та прогинів конструкцій) авторами статті рекомендовано виконати посилення розтягне- них зон балок, колони та парапетів наклеюванням вуглепластикових ламелей із попереднім надійним закриттям тріщин методом ін’єктування тиксотропними епоксидними смолами.Документ Індустріальний розвиток Києва у другій половині ХІХ ст.(КНУБА, 2020) Гетун, Галина В'ячеславівна; Колякова, Віра Маркусівна; Безклубенко, Ірина Сергіївна; Баліна, Олена ІванівнаВ статті розглянуто сутність та особливості індустріального розвитку будівництва та архітектури Києва у другій половині ХІХ ст. Дослідженням охоплений виробничий комплекс тогочасного Києва включаючи розвиток промисловості, зведення мостів, створення залізничного господарства та перших інженерних систем: водогону, ка- налізації, електричного транспорту (трамваю і фунікулеру). Розглянуто передумови розвитку будів-ництва і виникнення професії інженера- будівельника. Наведені дані про спорудження і подальшу історію існування Ми- колаївського ланцюгового і Дарницького залізничного мостів Києва. Описані інженерно-технологічні та будівельно-конструктивні досягнення при зве- денні першого Київського залізничного вузла – технологію влаштування буронаби- вних паль для підсилення фундаментів будівель і споруд інженера А. Е. Страуса та особливості будівництва і експлуатації першої в Києві системи міського водогону та каналізації. Наведені рисунки із зображенням зовнішнього вигляду, планів і схем будівель і споруд, зведених у другій половині ХІХ ст. Представлено аналіз архітектурних форм і стилістичних напрямів будівель і споруд, інженерні досягнення та рішення, провадження нових конструкцій та будівельних матеріалів, які залишили після себе значний слід і суттєво вплинули на розвиток будівництва України.