Вип. 39

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1813

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Сучасні технології тестування і захисту веб-сторінок
    (КНУБА, 2019) Цюцюра, Микола Ігорович; Криворучко, Олена Володимирівна; Жирова, Тетяна Олександрівна; Котенко, Наталія Олексіївна
    Використання веб-сторінок практично в усіх сферах сучасного суспільства зумовлює підвищення їхньої якості як з точки зору повноти та зручності контенту, так і з точки зору безпеки. Аналіз сучасних загроз безпеці веб-сторінок дав змогу виділити такі: Injection; Broken Authentication; Sensitive Data Exposure; XML External Entities; Broken Access Control; Security Misconfiguration; Cross-Site Scripting; Insecure Deserialization; Using Components with Known Vulnerabilities; Insufficient Logging & Monitoring. Проаналізовано методи боротьби з наведеними загрозами. Рекомендовано здійснювати перевірку веб-сайтів на вразливість за допомогою таких сканерів: Scan My Server, SUCURI, Qualys SSL Labs, Qualys FreeScan, Quttera, Detectify, SiteGuarding, Web Inspector, Acunetix, Netsparker Cloud, UpGuard Web Scan, Tinfoil Security, Observatory.
  • Документ
    Верифікація інформаційних моделей об'єктів будівництва
    (КНУБА, 2019) Гончаренко, Тетяна Андріївна
    Визначено актуальність перегляду підходів до роботи з проектною документацією в будівельній галузі. Доведено необхідність застосування інформаційних технологій, які змінять підхід до проектування об’єктів будівництва завдяки переходу від двовимірної проектної документації до об'єктно-орієнтованої багатовимірної інформаційної моделі. Визначено пріоритетність завдання перевірки якості інформаційної моделі відповідно до нормативно-технічної документації та на відповідність вимогам замовника. Запропоновано загальний алгоритм верифікації інформаційної моделі антропогенного об'єкта. Розглянуто типологію антропогенних об'єктів. Визначено підходи до формування списків правил відповідності нормативно-технічної документації залежно від типу антропогенного об'єкта. Окремо розглянуто питання щодо формування списків правил перевірки інформаційної моделі згідно етапу життєвого циклу об’єкта будівництва.
  • Документ
    Реалізація генетичного алгоритму шляхом застосування продукційних правил
    (КНУБА, 2019) Цюцюра, Микола Ігорович; Єрукаєв, Андрій Віталійович; Гоц, Владислав Володимирович; Костишина, Наталія Вікторівна
    На сьогодні відома велика кількість алгоритмів для розв’язання чітко структурованих задач, а також методів, що необхідні для вирішення проблем, для яких відсутні чіткі визначені кроки знаходження розв'язку. Серед них найбільш поширеними є методи штучного інтелекту, а особливо "м'які методи", основою яких є спрощене представлення діяльності живої природи. Одним з них є генетичний алгоритм, що моделює еволюційні підходи (схрещення, селекцію та мутацію). На жаль, основним його недоліком є складний математичний апарат, що описує цей алгоритм. Пропонується підхід, що дасть змогу обійти таку проблему. Його основою також є метод, що належить до штучного інтелекту – продукційні правила. Завдяки ним можна відійти від застосування складних формул і зосередити увагу саме на розв’язанні поставленої задачі. Розглянуто основні етапи виконання такого підходу на прикладі, що описує застосування генетичного алгоритму при заміні думок експертів в процесі формування функцій належностей нечітких множин.
  • Документ
    Когнітивна готовність команд менеджерів інфрастуктурних проектів
    (КНУБА, 2019) Бушуєв, Денис Антонович; Козир, Борис Юрійович; Запривода, Аліна Анатоліївна
    Розглянуто моделі оцінки когнітивної готовності команд менеджерів при впровадженні інфраструктурних проектів на основі аналізу компетенцій при впровадженні інноваційних проектів у програмах. Системи компетенцій при впровадженні інноваційних проектів та програм формують ринок, а також є драйвером успіху. Визначено принципи формування системи компетенцій інфраструктурних проектів та програм, які складаються з:розмежування та незалежності компонентів ефективної моделі управління проектами, повноти, реалістичності, диференціації в межах відповідного рівня деталізації та вимірності діяльності команд менеджерів. Наведено п’ять факторів, які визначають ключові компетенції щодо реалізації інфраструктурних проектів. Такими факторами є: швидке зростання вимог до компетентності менеджерів інноваційних проектів, рівень недовіри у середовищі зацікавлених сторін, неефективні процеси підготовки та прийняття рішень, напружені відносини між дослідницькою групою, яка впроваджує інновацію, і командами розвитку, які починали реалізацію інноваційних ідей та вибір правильного підходу до побудови системи управління інноваційним проектом. Розглянуто приклади застосування запропонованих моделей в межах методології Agile.