Будівництво та цивільна інженерія
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1219
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Формування конкуренції на ринках первинної нерухомості: теоретичні передумови, моделі, чинники(КНУБА, 2020-09-08) Титок, В.В.; Бєлєнкова, О.Ю.Здійснено огляд теоретичних підходів до оцінювання конкуренції на ринках України. Визначено необхідність аналіз взаємозв’язку складових, які описують конкуренцію на ринку – структуру, доступність житла, інституційного розвитку та ділової активності на прикладі ринків первинного житла областей України, а також потребу у розробці моделей впливу названих чинників на структуру ринків та доступність житла для населення як базових характеристик для конкурентних стратегій будівельних підприємств. З позицій структурного підходу аналізується ринок первинної нерухомості областей України за індексами концентрації CR-3 і Герфіндаля-Гіршмана. Виявлено, що ринки Київської обл. та м. Київа є найменш концентрованими, частка трьох найбільших забудовників складає 20-28%, що підтверджує існування конкуренції у секторі житлового будівництва міста та області. Найбільш концентрованими виявились ринки Кіровоградської і Черкаської областей. Частка трьох найбільших компаній складає 97-99%. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу створено рівняння впливу чинників, які характеризують інституційний розвиток, ділову активність та доступність житла на структуру ринку. Значення факторів, які характеризують ділову активність будівництва (кількість підприємств і загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію) та інституційний розвиток (запровадження інституту старост, кількість фондів підтримки підприємництва), мають обернений зв'язок із концентрацією ринку. Фактори «доступність житла» та «частка об’єднаних громад у їх загальній кількості» мають із результуючим показником прямий зв’язок. Тобто, чим більшою є частка об’єднаних територіальних громад та значення коефіцієнта доступності, тим більш концентрованим є ринок житлової нерухомості. Створено модель впливу на доступність житла наступних чинників: коефіцієнт концентрації, валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу, частка об’єднаних громад у їх загальній плановій кількості, запровадження інституту старост, кількість бізнес-центрів, фондів підтримки підприємництва, координаційних рад, кількість бізнес-інкубаторів, кв м нежитлових будівель, прийнятих в експлуатацію у розрахунку на одну особу.Документ Комплексний набір критеріїв оцінки доступності житла(КНУБА, 2019) Титок, В.В.Концепція доступного житла є суперечливою проблемою, але актуальною та поширеною проблемою у багатьох країнах. Доступність житла є складним багатогранним показником, який не лише відображає хід ринкових реформ у житловому секторі, їх соціальну спрямованість, але й пов'язаний із загальним потоком соціально-економічних процесів у суспільстві, їх успіхом, враховує поведінку населення на ринку житла, його очікування, ступінь довіри до державних та комерційних інститутів. Можливість покращити умови життя є складною категорією, в якій тісно переплітаються демографічні, соціально-економічні характеристики сучасного рівня добробуту населення, параметри бюджетно-регуляторної та кредитно-фінансової системи, цінової та тарифної політика у сфері житлового будівництва та житлово-комунального господарства. Говорячи про доступність житла, необхідно враховувати не лише можливість його вільного придбання для подальшого проживання. Одночасно з придбанням виникає необхідність утримувати та обслуговувати це житло, несучи відповідні витрати, до яких належать податкові відрахування, поточний ремонт, різні види страхування, оплата комунальних послуг та деякі інші. Дослідження ґрунтується на думці, що проблема доступності житла охоплює більше, ніж фінансові витрати на житло та здатність домогосподарств покривати такі витрати, і повинна вирішувати більші проблеми, такі як соціальна та екологічна стійкість та добробут домогосподарств. Мікрорайон повинні мати хороше транспортне сполучення, громадські парки, місця для відпочинку та спортивних заходів, низький рівень злочинності, можливості роботи та навчання, заклади освіти, заклади охорони здоров’я та соціальних послуг, дитячі садочки, а також широкий спектр громадських, добровільних та приватних закладів.. Тому існує потреба у широкому та всебічному наборі критеріїв, які дозволять оцінити доступність житла. У статті представлена система критеріїв, за допомогою яких можна комплексно та постійно оцінювати доступність різних місць проживання.