Ресурсозбереження та енергоефективність
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1445
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Фрактальне моделювання стохастичних процесів і розвиток статистичних уявлень(КНУБА, 2022) Клапченко, Василь Іванович; Краснянський, Григорій Юхимович; Кузнецова, Ірина Олександрівна; Гаць, Катерина ІгорівнаЕфективність залучення фрактальних моделей до розгляду складних багатокомпонентних систем, особливо тих, функціонування яких ґрунтується на стохастичних процесах, загальновідома. Зокрема до них належать і молекулярні системи, вивчення яких вважалось винятковою прерогативою загальновідомих методів статистичної фізики. На перший погляд видається, що накладання фрактального моделювання на статистичну задачу є своєрідним подвійним спрощенням, що мало б звузити область застосовності такого підходу. Проте фрактальне моделювання лише посилило вимоги до більш чіткого і точного формулювання статистичних задач, уточнення базових понять, уявлень про розрізненість частинок і т. п. У роботі вперше показано, що статистика молекулярних систем має базуватися на двох статистичних множниках Gn та Fm. Основою для множника Gn є розрізненість характеру руху та взаємодії частинок, а множника Fm – розрізненість способів заповнення фазових комірок. Разом вони формують фізичну статистику, яка чутлива до зміни характеру взаємодій у системі. Водночас математичні методи статистики, нечутливі до нюансів взаємодій, описують максимальний хаос у системі, фактично, ідеальний газ. Одним із здобутків проведеного дослідження є встановлення того, що обидві квантові статистики ґрунтуються лише на статистичному множнику Fm , основаному на розрізненості способів заповнення фазових комірок.Документ Фрактальна модель розвитку складних процесів у молекулярних системах(КНУБА, 2020) Клапченко, Василь Іванович; Краснянський, Григорій Юхимович; Кузнецова, Ірина Олександрівна; Закревська, Анастасія ОлегівнаЗагальновідома складність в описанні та управлінні розвитком складних процесів у молекулярних системах, які на етапах трансформації проходять стадії: від конденсованого стану до стану газу. В роботі запропоновано фрактальну модель розвитку таких процесів, яка базується на обґрунтованому способі вибору стохастичного генератора фракталу, що забезпечує стохастичність самому фракталу, зберігає достатню самоподібність і гарантує варіабельність, тобто адаптивність до зовнішніх умов. Методика вибору генератора ґрунтується на особливостях фізичного експерименту дослідження критичних точок рідина − пара, поведінка молекулярних систем в яких становить одну з проблем статистичної фізики. Аналіз засвідчив, що формування фрактальних моделей процесів у молекулярних системах веде до уточнення та розширення уявлень про просторовий хаос у таких системах, а також допомагає виокремити ентропію просторового безладдя як окремий фактор в описанні та управлінні подібними процесами. Зокрема проведені розрахунки фрактальних моделей на основі генераторів фракталу n = m = 2, n = m = 3, n = m = 4, де n – кількість частинок, а m – кількість просторових комірок, показали, що тільки для моделі з генератором n = m = 3 температурна залежність ентропії має характерну поведінку типу λ-точки у фазових переходах другого роду, до яких належать і критичні точки переходу рідина − пара. Це означає, що фрактальна модель процесів у молекулярних системах є чутливою до особливих точок і особливих станів молекулярних систем і може бути застосована до розв’язання інших складних задач у теорії і практиці використання молекулярних систем. Відмічено, що в розріджених газових системах стан рівнорозподілу молекул по просторових комірках не є найбільш імовірним. Аналізу цього факту може бути присвячене окреме дослідження.