Вип. 29
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/355
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Побудова системи нечіткого виведення діагностики технічного стану будівельних конструкцій(КНУБА, 2017) Шабала, Євгенія Євгенівна; Полторак, Олександр БорисовичОписано принцип побудови математичної моделі, яка дозволяє визначити причинно-наслідкові зв’язки між дефектами будівельних конструкцій і факторами, що впливають на ці події. Результати цього моделювання повинні бути такими, щоб їх можна було застосовувати для прийняття рішень щодо управління за технічним станом обстежуваних споруд. Розглянуто алгоритм здійснення операції фазифікації. Для будівельних конструкцій необхідно виділити сукупність параметрів стану, які впливають на дефекти будівельних конструкцій, але слабо змінюються з часом. Друга група параметрів стану будівельних конструкцій, під впливом випадково діючих факторів, може змінюватися з часом. Цю особливість можна використати для прогнозування стану споруд. В якості аналізованого пошкодження будівельної конструкції розглядаються тріщини. Наявність і характер тріщин в конструкції встановлюються під час обстеження споруди. Запропонований підхід дозволяє знизити рівень невизначеності при плануванні експлуатаційних впливів на споруди, а також створити передумови автоматизації складної логічної обробки експериментальних і експертних даних.Документ Аналіз сучасних інформаційних методів системи діагностики технічного стану будівель(КНУБА, 2017) Міхайленко, Віктор Мефодійович; Терентьєв, Олександр Олександрович; Шабала, Євгенія ЄвгенівнаПроаналізовано сучасні інформаційні методи системи діагностики технічного стану будівель за допомогою інформаційних технологій. Серед багатьох застосувань цих технологій – комп'ютеризація інтелектуальних методів діагностування на базі накопичених знань експертів і поточних відомостей про стан будівель. Для забезпечення зручності використовується поняття інтелектуалізації. Достатня інформованість системи щодо тематики предметної галузі разом з інтерфейсними засобами, які тонко враховують людський чинник, підвищує рівень інтелектуальності системи. Зростанню рівня інтелектуалізації інтерфейсу користувачів у таких інформаційних технологіях сприяє також відмова від режиму команд і орієнтація на структуру «головне меню» – «підменю», доповнення або заміна текстових повідомлень кольоровими піктограмами, озвучення найважливіших станів функціонуючої системи. Досягнення органічної цілісності в організації та уніфікації інтерфейсів підсистем управління і аналізу інформаційних ресурсів та інших підсистем базується на єдиних концепціях, методах і механізмах.