Регіональна політика
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5670
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Ідеологізація як чинник політизації регіонів у сучасній Україні(Карт-Бланш, 2015) Зазірна, Катерина Ігорівна; Савойська, Світлана ВасилівнаПолітизація регіонів, що почала формуватися із приходом до влади екс- Президента Л. Кучми, відіграла негативну роль у розвитку всіх сфер і галузей суспільно-політичного життя держави. Скориставшись тим, що на початку 1990-х рр. у значної частини української спільноти була туга за СРСР і переважала радянська свідомість, комуністи, а з часом соціалісти і соціал- демократи почали ідеологізувати і політизувати українську спільноту. Найбільший успіх вони мали на Півдні і Сході країни, де переважають російськомовні громадяни. Щоб зберегти колишній вплив, посаду, владу, а також статус-кво для російської мови в Україні, вони вдалися до політизації та ідеологізації тих, хто міг їм це забезпечити.Документ Модернізація освітньої галузі у регіонах України, мовна політика консенсусу: до визначення понять(Карт-Бланш, 2015) Савойська, Світлана ВасилівнаМодернізація освітньої галузі в Україні завжди була актуальним питанням, яке потребувало термінового вирішення. Не зменшилася увага науковців до нього й наразі, тим більше, коли регіони Законом України «Про засади державної мовної політики» по суті залишаються розділеними за мовно- культурною ознакою до цього часу. Це дає право і можливість Росії продовжувати «захищати» в Україні свій «рускій мір», а українським політикам, які обіймають високі державні посади - не вивчати українську мову та не послуговуватися нею при здійсненні своїх повноважень. Варто зазначити, що окремі державні чини навіть судяться з активістами, які вимагають від них послуговуватися державною мовою, щоб захистити своє право користуватися у незалежній Україні мовою колишньої метрополії, яка у свій час забороняла і практично знищила українську мову. У цьому контексті напрошується риторичне запитання: як можна ефективно захищати кордони власної країни та її стратегічні об’єкти від того агресора, який анексував територію твоєї Батьківщини, та одночасно із цим виборювати право в українських судах послуговуватися його мовою? Можливо, це й є однією із причин, чому у сучасній Україні у незадовільному стані знаходиться охорона стратегічних об’єктів - складів з боєприпасами, які час від часу вибухають, мостів, бензозаправок, банків, адміністративних будівель, театрів, де виникають «стихійні» пожежі, волонтерських центрів та інших багатств України.