Актуальність проблематика лідерства набула у XIX ст, коли стали розвиватися
демократичні інститути, перш за все загальних виборів. Доля уряду стала залежати від
того, як він сам і його діяльність сприймалися виборцями. Нездатність змінити
реальність згідно уявленням громадян або переконати їх, що те, що відбувається, є
кращим варіантом розвитку, закінчувалася зміною правлячих еліт. Тому природно, що
проблема пошуку ідеальних образів і впровадження їх в масову свідомість набула
вирішального значення.