Київський національний університет будівництва і архітектури

Інституційний репозитарій

 

Нові надходження

Документ
Genetic approach to the development of social production organization
(ПДТУ, 2020) Savenko, V. I.; Kuzior, A.
Organizational genetics has helped to better understand how to create successful organizations and to create a prosperous state, it is necessary to turn to a unique experience of nature.
Документ
Генетичний підхід до розвитку соціальної виробничої організації
(ПДТУ, 2020) Савенко, Володимир Іванович; Кузіор, А.
Організаційна генетика допомагає краще зрозуміти, як створювати успішні організації і сформувати процвітаючу державу, необхідно звернутися до унікального досвіду природи.
Документ
Конструкції будівель та споруд. Світлопрозорі фасадні системи : Методичні до самостійного вивчення дисциплін
(КНУБА, 2024) Кривенко, Ольга Віталіївна; Козак, Юрій Валентинович; Козак, Наталія Федорівна; Венедиктова, Ганна Олександрівна; Степанов О. В.
Викладені дані з класифікації сучасних світлопрозорих фасадних систем. Дається характеристика основних типів конструктивних рішень. Матеріал проілюстровано кресленнями профілів та вузлами рам в конструкціях стін. Призначено для студентів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» для виконання студентами індивідуальних та курсових робіт з дисциплін «Ефективні сучасні матеріали та конструкції», «Конструкції будівель та споруд», а також при розробці графічних дипломного проєктування.
Документ
Геотехнічний моніторинг при реконструкції поштової площі в м. Києві
(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Іщенко Ю. І.
В останні роки різко зросла увага громадськості та наукових установ до проблеми моніторингу навколишнього середовища. Це пов’язано зі збільшенням з кожним роком техногенного навантаження людини на довкілля і, в першу чергу, на геологічне середовище, а також необхідністю на новому, більш високому організаційному і технічному рівні, вирішувати завдання, пов’язані з його змінами. Останні дані моніторинговихспостережень свідчать про тенденцію до активізації цього негативного природно-техногенного процесу в просторово-тимчасовому масштабі і збільшення, в першу чергу, площ підтоплення, а також просідання, зсувних та інших небезпечних явищ. Відповідно в процесі експлуатації будівель, під впливом вищевказаних чинників, змінюється і формується відповідний новий напружено-деформований стан системи «основа – фундамент – верхня споруда». У багатьох випадках це призводить до пошкодження будівельних конструкцій, виникнення аварійних ситуацій і істотного зниження надійності будівель. На сьогодні в Україні 10 962 житлових будинки перебувають в аварійному стані. В статті наведено приклад геотехнічного моніторингу в м. Києві. Спеціально розроблена програма моніторингу включала: геодезичний контроль деформацій будівель навколишньої забудови і конструкцій будівлі, що реконструюється; системні спостереження за деформаціями конструкцій в процесі відкопування котловану і будівництва, з установкою інклінометричних датчиків, деформаційних маяків і геодезичних марок; спостереження за коливанням рівня ґрунтових вод при будівництві; спостереження за станом деформаційних маяків, встановлених на тріщинах будинків навколишньої забудови; інженерно-геологічний моніторинг із забезпеченням підтвердження фізико-механічних характеристик ґрунтів несучого (опорного) шару пальових фундаментів і паль підсилення. Геотехнічний моніторинг дозволив забезпечити збереження існуючої історичної забудови в зоні впливу будівельних робіт при реконструкції Поштової площі в м. Києві, виключити ризик виникнення аварійних ситуацій.
Документ
Аналіз методичних підходів до оцінювання стійкості екосистем
(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Азаров С. І.; Задунай, О.С.
Стійкість є фундаментальною властивістю природних екосистем. Стійкість екосистеми – один з найбільш значущих показників стану навколишнього середовища. Вона являє собою здатність екосистеми в цілому та її складових частин успішно протистояти негативним зовнішнімчинникам, зберігаючи при цьому не тільки свою структуру, але й свої функції. Її можна розглядати як незмінність певного стану екосистеми, так і як здатність переходу до будь-яких інших станів у даний час (статична стійкість) і неперервність розвитку екосистеми (динамічна стійкість). Поняття стійкості тісно пов’язане із здатністю екосистеми повертатися в стан рівноваги після припинення зовнішніх впливів, які вивели її зі стану рівноваги, а також з поняттям стабільності. Стійкість не завжди означає здатність підтримки екосистемою рівноважного стану, хоча спочатку явище стійкості трактували саме так. Загальновідомо, що для біологічних систем характерне явище гомеостазу і їхня стійкість полягає в підтримці певних параметрів стану в межах деякого постійного рівня. Принциповим у переході від розгляду технічної системи до розгляду екосистеми є те, що в останньої відхилення реальних траєкторій розвитку від траєкторії мети відбуваються випадково і отримати точну інформацію про ці відхилення неможливо. І якщо про стійкість технічної системи можна стверджувати однозначно, аналізуючи диференціальні рівняння, що характеризують поведінку системи, то здебільшого скласти диференціальні рівняння функціонування екосистеми неможливо. Тому висновки про стійкість або нестійкість екосистеми можна робити тільки з певною імовірністю. В статті розглянуто методичні підходи до визначення стійкості екосистем. Визначено, що на сьогодні немає узгодженої термінологічної єдності в цьому питанні. Наголошується, що стійкість екосистем значною мірою визначається рівнем збалансованості розвитку її складових – екологічних підсистем. З’ясовано, що для виконання оцінки стану екосистем необхідно обрати показник стійкості, за яким і буде проводитися оцінка.
Документ
Аналіз методів дослідження негативного впливу на мезофауну та мікробіологію ґрунтів, забруднених розчинами піноутворювачів для гасіння пожеж
(Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2020) Порошенко С. С.
На сьогоднішній день проблема виникнення пожеж стає все більш поширеною та глобальною за своїми масштабами. Відповідно до оприлюднених Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту статистичних даних, отриманих в результаті проведення аналізу масиву карток обліку пожеж ДСНС України, за 11 місяців 2019 року кількість пожеж в Україні зросла на 23.1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.Найпоширенішою вогнегасною речовиною у використанні пожежнорятувальних підрозділів на сьогоднішній день залишається піна. Головним компонентом піноутворювачів різних категорій є поверхнево-активні речовини, потрапляння яких у надмірних концентраціях в навколишнє середовище призводить до забруднення прилеглих територій. Постійне збільшення площ земель, уражених наслідками пожежогасіння, впливає як на стан навколишнього середовища регіону загалом, так і на рівень родючості ґрунтів. Збільшуються мікробіологічні показники та вміст шкідливих речовин в сільськогосподарських культурах, а відтак і негативний вплив на здоров’я населення. На даному етапі спостереження і контроль за станом ґрунтів проводиться, як правило, лише за допомогою фізикохімічних аналізів, які визначають вміст окремих забруднювачів. Однак ці аналізи не дають змогу оцінити вплив забруднювачів на живі організми, в тому числі людину. На сьогодні альтернативними при дослідженні стану ґрунтів, уражених пожежними піноутворювачами, є методи мікробіологічного моніторингу. Проведено аналіз методів мікробіологічного моніторингу з метою оцінки впливу розчинів піноутворювачів для гасіння пожеж на стан ґрунтів прилеглих територій. Визначено переваги та недоліки сучасних фізико-хімічних методів оцінки якості ґрунтів. Обґрунтовано необхідність застосування методів мікробіологічного моніторингу, які дають змогу отримати повну та достатню інформацію не лише про об’єми забруднення, а й оцінити результати впливу такого забруднення. Визначено, що для отримання найбільш повної та об’єктивної інформації про мікробіологічний стан ґрунтів, забруднених розчинами піноутворювачів для гасіння пожеж, слід застосовувати комплекс біоіндикаційних методів оцінки шкідливості, який повинен включати ростовий тест та тест «Аберантність хромосом», при цьомуь обов’язковим є використання комплексу тест-організмів, найбільш чутливих до хімічного складу досліджуваного розчину для пожежогасіння
Документ
Спортивна медицина з основами долікарської допомоги у невідкладних станах : методичні вказівки
(КНУБА : Талком, 2024) Кульбака, Валентина Василівна; Баканичев, Олександр Вікторович
Містять загальні відомості, мету, завдання, програму та структуру навчальної дисципліни «Спортивна медицина з основами долікарської допомоги у невідкладних станах». Надані теми та короткий зміст лекційних та практичних занять, вимоги до поточного, модульного і підсумкового контролю, вимоги до здачі заліку і екзамену, спеціальна література, інші інформаційні ресурси для вивчення дисципліни. Призначено для студентів спеціальності 017 “Фізична культура і спорт" освітнього рівня бакалавр денної та заочної форм навчання.
Документ
Спортивні споруди та тренажерне обладнання : методичні вказівки
(КНУБА : Талком, 2024) Киселевська, Світлана Михайлівна; Головко, Анатолій Михайлович; Баканичев, Олександр Вікторович
Містять загальні відомості, мету, завдання, програму та структуру навчальної дисципліни «Спортивні споруди та тренажерне обладнання». Надані теми лекційних і практичних занять, теми для самостійної роботи, питання модульного та підсумкового контролю, література, інші інформаційні ресурси щодо вивчення дисципліни. Призначені для студентів денної і заочної форми навчання спеціадьності 017 «Фізична культура і спорт» освітнього рівня бакалавр.
Документ
Конструкції будівель та споруд : методичні вказівки до виконання пояснювальної записки дипломного проєкту
(КНУБА, 2024) Кривенко, Ольга Віталіївна; Козак, Юрій Валентинович; Козак, Наталія Федорівна; Чирва, Тетяна Леонідівна
Викладено основні вимоги до змісту та складу пояснювальної записки дипломного проєкту з розділу « Архітектурні конструкції». Призначено для студентів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування».
Документ
Конструкції будівель та споруд. Світлопрозорі покриття : методичні вказівки до самостійного вивчення дисциплін
(КНУБА, 2024) Кривенко, Ольга Віталіївна; Козак, Юрій Валентинович; Козак, Наталія Федорівна; Венедиктова, Ганна Олександрівна; Степанов, Олег Вікторович
Викладені дані з класифікації сучасних світлопрозорих покриттів. Дається характеристика основних типів конструктивних рішень. Матеріал проілюстровано кресленнями профілів та вузлами рам в конструкціях стін. Призначено для студентів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування» для виконання студентами індивідуальних та курсових робіт з дисципліни «Ефективні сучасні матеріали», «Конструкція будівель та споруд» а також при розробці графічних дипломного проєктування.