Регіональні аспекти державної політики більшовиків у національному питанні 1920-1930-х рр

Abstract

Питання ефективності проведених більшовицьким урядом реформ сьогодні є предметом жвавого наукового диспуту. Науковці та громадськість мають різне бачення результативності цієї діяльності. Нами презентується розгляд регіональних аспектів національної політики більшовиків по відношенню до ассирійського населення у двох радянських республіках – Української та Грузинської. Маючи унітарний державний устрій від свого початку Радянський Союз на перших етапах був змушений використовувати диференційований підхід до своїх національних «окраїн». Проголошена у 1923 році політика «коренізаціі» відкрила широкі можливості для республіканських та менш дрібних національних меншин. Їх активно залучали до роботи у органах місцевого самоврядування, освітніх закладах, суді тощо. Тимчасова ефективність цієї політики була засвічена високої кількістю залучених до її реалізації представників національних меншин.