Abstract:
Залізобетонні монолітні плити безбалкових перекриттів займають вагоме місце у сучасному каркасно-монолітному та промисловому будівництві. Особливості роботи монолітних плит безбалкових перекриттів на даний час вивчено недостатньо, проте, сфера та об’єми їх застосування досить широкі. Раціональність армування таких плит має прямий вплив на надійність, довговічність та вартість будівництва.
Поява тріщин у залізобетонних монолітних плитах зумовлює принципово якісні та кількісні зміни в їх роботі, які для плит значних прольотів та різновидів діючого навантаження, у багатьох випадках, стають визначальними при призначенні поздовжнього армування.
Діючі норми з розрахунку та конструювання залізобетонних конструкцій ДСТУ Н Б EN 1992-1-1:2010 (Єврокод 2) та ДБН В.2.6-98:2009 обмежують тріщиноутворення конструктивно, регламентуючи максимальний крок та діаметр арматури, або за розрахунком ширини розкриття тріщин.
