Доступність житла для населення: методичні аспекти та інституційні чинники

Abstract

Розглянуто проблеми, пов'язані з формуванням ринку доступного житла. Проведений аналіз обсягів будівництва житла на одну людину в Україні. Запропоновано порядок оцінки доступності житла для населення м. Києва. Даний порядок включає аналіз статистичних даних в динаміці, що показують житлові умови населення України та м. Києва (обсяги житлового фонду на душу населення, кількість квартир, обсяги введення житла в експлуатацію, показник опосередкованої вартості спорудження житла, середній рівень доходів населення, кількість виданих іпотечних кредитів) і розрахунок спеціальних індексів. Проведений статистичний аналіз показав відносну недоступність житла для населення м. Києва при використанні власних доходів населення. Крім того, як і раніше росте розрив між доходами населення м. Києва і цінами на ринку житла. Аналіз показав, що іпотечний ринок стабільно розвивається, але в силу різних факторів (високі процентні ставки, недостатні для позики середні доходи населення та ін.) не може в достатній мірі задовольнити потребу населення м. Києва в житлі. Дані висновки також підтверджують розраховані автором коефіцієнти доступності житла: простий коефіцієнт доступності, коефіцієнт доступності (з урахуванням витрат домогосподарства).Висновком в статті є твердження про слабку доступність житла на ринку м. Києва. Ціна є домінантним фактором оцінки доступності житла у випадку, якщо темпи зростання цін на житло в певний період часу виявляються вищими за темпи зростання доходів населення.Запропоновано ряд рекомендацій щодо поліпшення ситуації на ринку житла і сприянню розв’язання виділеної проблеми, а саме проводити заходи щодо стримування зростання цін на ринку житла, переорієнтувавши концепцію розвитку ринку житла не як ринку споживчого товару, а як соціально необхідного товару населенню.