Художні образи архітектурних споруд – це в першу чергу показник творчого потенціалу епохи, його духовної, політичної та ідейної
атмосфери. З історико-художніх позицій мистецтво архітектури „віденської сецесії‖ було одним із перших (після готики), де яскраво і багатоманітно сформувався абсолютно новий тип творчого мислення.
Митці архітектури надихались не традиційними історичними формами, а
філософсько-естетичним сприйняттям оточуючого природного світу. Тому стиль дуже рідко виступав у стерильних чистих формах та художніх образах.
Ім‘я Оскара Івана Ласке (молодшого) маловідомого досі в Україні архітектора і художника-акварелиста українського походження з Чернівців є надзвичайно цінним у скарбниці вітчизняної культури і мистецтва. Його життєвий шлях – яскравий приклад становлення одного з найбільш просвітлених демократичних прошарків суспільства – творчої інтелігенції, який сформував на початку ХХ століття абсолютно нове творче мовлення художньо-естетичного світогляду.