Особливості формування території історико- географічного регіону Буковини

Abstract

Домінуючою тенденцією кінця минулого століття було створення так званих єврорегіонів, зокрема: Pomerania (Німеччина – Польща), Nysa (Польща – Німеччина –Чехія), Beskidy (Польща – Словаччина), Euroregion Karpacki (Україна – Польща – Словаччина – Угорщина – Румунія), Bug (Україна – Білорусь – Польща), Niemen (Польща – Литва – Білорусь), Bałtyk (Польща – Росія – Литва – Латвія – Швеція – Данія). Ці новоутворення поєднують міждержавні територіальні спільноти, основною метою яких є всебічна інтеграція, як культурна, так і економічна. Проте в історії Європи подібні багатонаціональні регіони з єдиною суспільною системою та сильними тенденціями культурної та мовної інтерференції були поширеним явищем. Яскравим прикладом цього явища є Буковина, що сьогодні знаходиться в межах Карпатського євро регіону (рис. 1) [1]. Букови́ на – історико-географічний регіон, розташований на українсько- румунському етнографічному прикордонні, між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету. Нині ця територія входить до складу України (Північна Буковина) та Румунії (Південна Буковина).