Будівельні конструкції теорія і практика
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/63
Переглянути
3 результатів
Результат пошуку
Документ Взаємозалежність конструктивних і розрахункових схем будівлі(КНУБА, 2021) Кріпак, Володимир; Колякова, ВіраНа стадії проектування дуже важливим для формування надійності любої будівлі являється етап формування розрахункової моделі будівлі, який являється основою для конструювання її несучих елементів. Основним на цьому етапі являється адекватність прийнятої розрахункової моделі дійсній конструктивній схемі. Дуже важливою умовою для оцінки дійсної роботи будівлі, являється врахування спільної роботи верхньої частини будівлі (каркасу) з фундаментами і ґрунтовою основою. У статті на прикладі 9-ти поверхової будівлі паркінгу, побудованої на початку 2000 років на площі Перемоги в м. Києві розглянуто деякі проблеми в роботі конструкцій, які пов’язані з вибором розрахункових моделей, використаних при їх проектуванні. Чисельними дослідженнями з використанням ПК ЛІРА-САПР проаналізовано вплив спільної роботи каркасу і фундаментів на зусилля на їх контакті. Виявлено, що: - вплив спільної роботи каркасу і фундаментів суттєвий і роявляється тільки в межах декількох нижніх поверхів каркасу; - врахування нелінійної роботи залізобетонних конструкцій в більшості випадків суттєво знижує розрахункові зусилля в пікових точках – концентраторах; - в процесі проектування необхідно розглядати і аналізувати варіантні конструктивні рішення системи.Документ Дослідження ефективності залізобетонного монолітного перекриття з порожнистими вкладишами(КНУБА, 2021) Кріпак, Володимир; Колякова, Віра; Гайдай, МаксимВикористання перекриттів з поро-жнистими вкладишами є одним з можливих способів зниження матеріалоємності і маси будівель, зведених з монолітного бетону, прак-тично без зниження їх надійності. Зниження ваги конструкцій є важливою перевагою при будівництві об'єктів у сейсмічно активних регі-онах. Однак, впровадження таких плит в будівни-цтві стримується відсутністю теоретичних дос-ліджень і необхідної нормативної бази і досві-дом проектування цих конструкцій. У статті розглядаються проблеми розрахун-ків та конструювання облегшеного монолітного перекриття на прикладі конкретного 18-ти по-верхового житлового будинку. Наведені основ-ні принципи і методи конструювання та розра-хунку порожнистих монолітних перекриттів. Найбільш доцільним для побудови просто-рової розрахункової моделі будівлі з порожнис-тими плитами перекриття являється метод мо-делювання плитою приведеної жорсткості. За результатами проведеного дослідження виявлено, що порожнисте перекриття має пере-ваги перед суцільним типовим у багатьох пара-метрах. Ключовими є різниця у витраті бетону -18,6%, витраті сталі - 24,2% та у власній вазі перекриття - 32,9 %. Полегшені плити найбільше підходять для будівель з великими прольотами і низькими корисними навантаженнями, однак їх використання буде ефективним і для будівель з великими прольотами і значними корисними навантаженнями.Документ Чисельне моделювання процесу руйнування залізобетонних балок монолітного огородження та його посилення вуглецевими матеріалами(КНУБА, 2020) Чирва, Володимир; Чирва, Тетяна; Панченко, Олександр; Савченко, Андрій; Романенко, КатеринаНа стадії будівництва багатоповерхового будинку в м. Київ на залізобетонних балках монолітного огородження були виявлені тріщини. Причина їх виникнення не була з’ясована забудовником. Тому авторами були висунуті й змодельовані в програмному комплексі “ЛИРА 2013” деякі припущення щодо їх появи. Метою досліджень було визначення напружено-деформованого стану (ширини розк- риття тріщин та прогинів конструкцій), порівняння отриманих результатів з актичними даними та надання рекомендацій щодо ремонт- них заходів. Аналізуючи можливі причини виникнення дефектів та дійсних прогинів балок вторами було зроблено припущення, що підпірні стойки опалубки ригелів були зняті до етонування парапетів та набору міцності бетону, а проектну міцність бетон набрав після отримання прогинів та утворення тріщин. Отримані розрахункові результати звірені з фактичними даними та підтверджують наведену вище гіпотезу і дозволяють визначити необхідні місця установки елементів підсилення із вуглепластикових ламелей. Виходячи із аналізу напружено-деформованого стану (ширини розкриття тріщин та прогинів конструкцій) авторами статті рекомендовано виконати посилення розтягне- них зон балок, колони та парапетів наклеюванням вуглепластикових ламелей із попереднім надійним закриттям тріщин методом ін’єктування тиксотропними епоксидними смолами.