Конференції

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Мовне партнерство як базовий принцип демократичного суспільства
(Бескиди, 2017) Онищук, Віталій Михайлович
Мовне партнерство є одним із засобів регулювання взаємодії між різними етносами, окремими особами, малими і великими національними групами, що компактно проживають в суспільстві. Система мовного партнерства може формуватися в різному етносоціальному і етнокультурному просторі, як в окремому місті, регіоні, так і в державі; у будь-яких галузях людських стосунків - як у економічній, так і в культурній, політичній тощо.
Ідентичність та історична пам'ять громадян України : національна свідомість VS регіональні відмінності
(Бескиди, 2017) Розумний, Олексій Максимович
Ідентичність і пам'ять нерозривно пов'язані навіть на індивідуальному рівні : ми ідентифікуємо власне "я" у минулому часі завдяки особистим спогадам ; без них неможливо уявити такі такі форми емоційної прив'язаності як дружба, ностальгія, відчуття рідного дому. Важко переоцінити значення спільних ("колективних") спогадів для існування первинних малих груп, наприклад, сім'ї чи компанії близьких друзів.
Деякі аспекти регіональної ідентичності в контексті розвитку української політичної нації в сучасних умовах
(Карт-Бланш, 2015) Місержи, Світлана Дмитрівна
Регіональна ідентифікація в структурі ідентичності особистості є однією з найстійкіших. Регіональне самоототожнення з певним простором не зводиться безпосередьо до території, а включає певні соціокультурні особливості та несе значне емоційне навантаження (може виражатися через поняття «мала батьківщина», «батьківська хата», «рідна мова», «родинна традиція» тощо). Роль регіональної ідентичності зростає в умовах соціальних потрясінь, зокрема кризи загальнонацональної ідентичності, та сприймається особистістю як острів сталості та захищеності.
Чинники регіонального виміру національної ідентичності
(Карт-Бланш, 2015) Макаренко, Наталія Юріївна
Регіональний формат розвитку характерний для України від самого початку її становлення. Він був обумовлений державними, а точніше бездержавницькими традиціями українського народу, процесами денаціоналізації етнічних українців, регіональними економічними, соціально- політичними, культурними, мовними й іншими відмінностями. Складним і неоднозначним був процес формування національної ідентичності. Він «гальмувався обставинами історичної долі українців, змушених існувати на стику християнського і мусульманського світів, а згодом західноєвропейської та російської етноцивілізаційних платформ [1, с. 48]. Тривале перебування значних частин українських територій, на яких розпочинався процес українського етногенезу, під владою і у складі різних держав відчутно позначилося на етносоціальних і етнонаціональних процесах в їх середовищі, спричинивши регіональний вимір соціально-політичного та етнополітичного розвитку і зумовивши «орієнтаційний характер української самосвідомості» [1, с. 48]. Актуальність розробки даної теми полягає в тому, що проблема формування спільної національної ідентичності є однією з визначальних для українського суспільства,

Конференції

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результат пошуку