Конференції
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29
Переглянути
23 результатів
Результат пошуку
Документ Реалізація державної етнонаціональної політики на місцях: пропозиції для удосконалення(Бескиди, 2019) Червеняк, Кристина ТарасівнаДержава, як один із вагомих суб’єктів етнополітичних процесів на її території, повинна бути основним регулятором цих процесів, тим, хто визначає «правила гри» у цілій системі. Подібна регуляція повинна здійснюватися як на загальнонаціональному, так і особливо на регіональному рівні. Адже від цього безпосередньо залежить гармонія в етнонаціональних відносинах, подальший розвиток такої держави, забезпечення її політичної стабільності.Документ Представництво жінок в обласних та районних радах(Бескиди, 2019) Гербут, Надія АнатоліївнаСучасна політика України, зокрема регіональна, спрямована на подолання всіх форм дискримінації за ознакою статі, створення налнжних умов для реалізації прав та можливостей жінок та чоловіків. Процеси децентралізації піднімають значимість органів місцевого самоврядування, зокрема представницьких - сільських, селищних та міських рад. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - це «виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення»Документ Децентралізація як ключової елемент реформування системи влади(Бескиди, 2019) Наумкіна, Світлана Михайлівна; Маслов, Юрій КостянтиновичПолітичні події останніх років в Україні значно активізували питання про способи зміни влади та її реформування. Революція як шлях кардинальних трансформації, як відомо, призводить до масштабних, однак тяжких перетворень. Тому знову гостро постає питання про пошук іншого, більш цивілізованого шляху політичних трансформацій. Одним з таких шляхів є процес реформування.Документ Регіональний розвиток південних областей УРСР після Другої світової війни як передумова інтеграції Криму із Україною(Бескиди, 2018) Сацький, Павло ВікторовичНинішня політика в Україні щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у питаннях здійснення політики соціально- економічного розвитку на регіональному рівні, яка отримала назву децентралізація, мала досвід втілення у СРСР в результаті реформи 1956 р. В цей час відбувався перехід від командно-адміністративної системи управління із жорсткою вертикаллю влади до планування й здійснення політики управління на регіональному рівні. Реформа почала здійснюватися задовго до початку проведення комплексу конкретних заходів і однією із складових реформування радянської системи управління була також передача Кримської області до складу УРСР. У процесі передачі Криму на Сесії Верховної Ради СРСР було відзначено, що північні райони півострова є продовженням степів південних районів України. Відповідно, даний постулат, який прозвучав офіційно, знаменував перехід від жорсткої вертикалі командного управління господарством і соціальною сферою до стимулювання розвитку на регіональному рівні, виходячи із місцевих умов. У пізньосталінський період питання передачі Криму до складу УРСР, не зважаючи на фактичні умови розвитку півострова у цілковитій залежності від розвитку прилеглих до нього регіонів УРСР, не могло розглядатися із-за його недоречності.Документ Активізація залучення аграрних закладів освіти до розвитку обслуговуючої кооперації на державному і регіональному рівні(Бескиди, 2018) Приліпко, Сергій МихайловичВ Україні спостерігається активізація кооперативного руху у сільських територіальних громадах, зокрема, через поширення кооперативів. Відповідно до Закону України «Про кооперацію» [1] та Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 [2]обслуговуючий кооперативом є кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно його членам, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Проведені дослідження свідчать, що існує ряд проблем, які стримують подальший розвиток суб’єктів обслуговуючої кооперації через неврегульованість механізмів їх функціонування та розвитку на державному і регіональному рівнях.Документ Деякі організаційно-правові засади утворення об’єднаних територіальних громад в Україні(Бескиди, 2018) Когутюк, Віталій ЮрійовичЯк відомо утворення об’єднаних територіальних громад в нашій державі є одним із напрямів впровадження реформи децентралізації (далі – реформа). Що ж таке децентралізація? Простими словами – це передача частини повноважень, ресурсів, а також відповідно й відповідальності від органів державної влади органам місцевого самоврядування. Здійснюється з метою розширення повноважень тих органів, які, так би мовити, є ближчими до людей.Документ Проблеми використання земельних ресурсів об’єднаних територіальних громад(Бескиди, 2018) Петраковська, Ольга Сергіївна; Тацій, Юрій Олександрович; Михальова, Марія ЮріїївнаЗакон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», яким регулюються відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад (ОТГ) було прийнято у 2015 році. З цього моменту можна вважати, що децентралізація в Україні почалася.Документ Децентралізація : критерії оцінювання регіональної політики та результати в Україні(Бескиди, 2018) Узун, Юлія Вадимівна; Коч, Світлана ВадимівнаУ 2019 р. мине п’ятий рік реформування і слід буде підводити підсумки, але вже сьогодні є дослідження та експертні оцінки щодо первинних результатів. Нашу увагу привернули дані компанії «Active Group» та аналітичного центру «Інститут Республіки», за якими в 2017 р. 54,2 % опитаних експертів визнали реформу децентралізації найбільш ефективною в країні [11]. Але ці дані дисонують із даними організацій ЄС та Ради Європи, які теж здійснюють експертний моніторинг реформування.Документ Земельна складовав децентралізації як чинник ландшафтного планування(Бескиди, 2017) Перегуда, Євген Вікторович; Місержи, Світлана ДмитрівнаВ опублікованій на сайті Національної спілки архітекторів України Національній доповіді «Про стан справ і перспективи архітектурно- урбаністичної сфери» [14] є підрозділ 1.5 «Безсистемність територіального управління». Однією з причин такої безсистемності у ньому названо «вузький прогнозовий горизонт мислення влади», яка «переважно обмежується миттєвими інтересами, в кращому випадку в міжвиборчий період». З цим не можна не погодитись. Відтак логічно буде зробити висновок, що системність прийде тоді, коли з’явиться такий суб’єкт планування, який буде мислити на більш-менш стратегічну перспективу. Водночас у доповіді відсутні будь-які рекомендації, що для цього треба робити. І хоча в ній перераховуються суб’єкти правового регулювання, скоріше цей список сформований за принципом «згадати усіх». До нього увійшли аж 13 суб’єктів (архітектор-урбаніст; громадянин; органи державної влади - по кожній з гілок влади: законодавча, виконавча, судова; органи місцевого самоврядування; органи самоорганізації; громадянське суспільство - громадські організації; НСАУ - Спілка; інші професійні спільноти, які виступають суб'єктами самоврядних професійних організацій; замовник на конкретний об'єкт; страховик; власник об'єкта; експлуатуюча організація; навчальні заклади). Хто є пріоритетним для взаємодії? Які механізми взаємодії? На ці та інші питання у доповіді відповідей немає.Документ Від селища до міста : досвід об'єднаної територіальної громади(Бескиди, 2017) Козюра, Ігор ВалерійовичВ умовах децентралізації, становлення об’єднаних територіальних громад в Україні особливої актуальності набуває питання збереження їх самоідентичності, виявлення особливостей та сприяння розвитку як точок територіального соціально-економічного зростання, вивчення й узагальнення досвіду кращих вітчизняних практик. Прикладом такого перетворення є досвід Решетилівської селищної об’єднаної територіальної громади Полтавської області, а саме питання про повернення Решетилівці статусу (містечка) міста.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »