Конференції
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29
Переглянути
19 результатів
Результат пошуку
Документ Концепція інтегрованого розвитку Житомира до 2030 року(Бескиди, 2019) Шуляр, Андрій; Деревінський, Василь ФедоровичЖитомирська Концепція ставить людину та її оточення в центр усього майбутнього планування розвитку міста. Житомир – це місто, в якому комфортно для всіх. Житомир – це місто, в якому народжуються і зростають таланти.. Житомир – це місто, яким пишаються і захоплюються. Концепція інтегрованого розвитку – це наше майбутнє і майбутнє міста Житомира.Документ Архітектура як засіб маніпуляції(Бескиди, 2019) Паньків Давид; Деревінський, Василь ФедоровичКожна культура має якісь стандарти часу, які вважається допустимим витрачати даремно. Скажімо, коли ви купуєте нерухомість, 15 хвилин від метро – нормально, а 20 – вже забагато. Так й величезні площі, на подолання яких вам потрібно 30 хвилин (наприклад, в радянських проєктах середини століття) – теж інструмент соціального контролю, соціального поділу. Тому технології роботи з простором дуже багато говорять про культуру, для якої вона створена. Через здатність архітектури до програмування певних емоцій та налаштування людей на певний ідеологічний устрій її можна назвати засобом маніпуляції, який широко використовувався на службі у тоталітарних державах XX століття.Документ Вплив масонства на формування національної свідомості українців у ХХІ ст.(Бескиди, 2019) Пєшкова, Олександра; Деревінський, Василь ФедоровичМасонство – це морально-етичний рух у вигляді закритої організації. Членами масонських лож стають люди-шукачі, які прагнуть самовдосконалення і прагнуть відстоювати свою систему поглядів на світ. Ці братства є інтернаціональним феноменом.Документ Архітектура як спосіб передачі інформації про трагедію, війну(Бескиди, 2019) Бакр, Аліна; Деревінський, Василь ФедоровичДо середини 19 століття війна була “театром”. Власне вмираючи, солдат відчував себе на сцені і вся дана культура звеличування війни, була культурою того часу. Однією із головних задач архітектури та скульптури, що була пов’язана з війною того часу, було возвеличити цю трагедію. І все дев'ятнадцяте століття знадобилося для того, щоб “театральність”, “краса” “парадність’’ таких зникла зі свідомості суспільства. Це такий процес гуманізації громадськості, коли світ нібито стає більш мирним, але насправді лише так званий поріг страждання в культурі поступово знижується. У середині 19 століття ставлення до людського життя, до болі, спричиненою людиною все-таки змінюється. Наприклад, на картинах Верещагіна бачимо, що замість ”величі” та “парадності” вже набагато більш трагічне переживання війни («Після атаки. Перев'язний пункт під Плевною», 1881, «Апофеоз війни», 1871-1872, «Шлях військовополонених», 1879). Звичайно, метаморфози у ставленні до війни відчувались і у інших формах мистецтв (літературі, скульптурі, а також і у архітектурі), бо зображення війни в меморіалах - важливий приклад того, як в XX столітті працюють з трагедією.Документ Історичні хроніки церкви Святого Івана Богослова(Бескиди, 2019) Гріднєва, Ангеліна; Деревінський, Василь ФедоровичРозглянемо самобутню перлину Луцька – церкву Івана Богослова. На жаль, час зруйнував величну будівлю і від неї лишилися руїни, які знаходяться під металевим куполом посеред замка Любарта. Церкву збудували в другій половині 1170-х років за часів правління Ярослава Ізяславича. Споруда має розміри 10х11 метрів, у своєму складі містить високоякісні плінфи (плоска цегла) на твердому розчині, які має рожевий колір. З огляду на архітектуру, церква є одна в своєму роді. Особливістю будівлі є наявність тільки однієї апсиди, також у середині будівлі були ніші в стінах, невідомого призначення. Ще одна відміна риса від типічної архітектури того часу були закруглені стіни без жодного гострого кута, а відсутність штукатурки свідчить про те, що це був перший нерозписаний храм.Документ Відображення українських традицій у сучасній архітектурі(Бескиди, 2019) Каріне Хачатрян; Деревінський, Василь ФедоровичСвоїм багаторічним талантом український народ створив невмируще мистецтво, зразки якого передаються з покоління в покоління. Найбільш повно життя народу розкриває архітектура, твори якої практично формують постійне середовище людини. Сучасна архітектура представлена розмаїттям стильових напрямів і традицій. Та на шляху до нових форм в архітектурі та дизайні звернення до традицій національної культури є невичерпним. Сьогодні загальносвітовою тенденцією є пожвавлення інтересу до об’єктів, виконаних в українському етнічному стилі. А творче переосмислення образів та мотивів дають змогу створювати гармонійні сучасні архітектурні об’єкти. Метою роботи є розкрити особливості відображення українських традицій у сучасній архітектурі.Документ Розвиток малих міст, політичні та соціально-економічні проблеми, їх вирішення(Бескиди, 2019) Невмивака Єлизавета; Деревінський, Василь ФедоровичДосліджуються проблеми розвитку малих міст і сільських районів в умовах переходу до інноваційного типу розвитку економіки. При розробці методів стимулювання інноваційних процесів співвіднесено соціально-психологічні, організаційні та економічні методи мотивації з рівнем сприйнятливості регіональної системи до даних перетворень. Планування міст пов'язана з соціально-культурними показниками й характеризується ступенем насичення міського простору соціокультурними функціями з метою управління конфігураційними властивостями території. Розробка інноваційних практик в міському середовищі й моделей стратегічного розвитку малих міст з урахуванням активного залучення культурної спадщини в економічну діяльність поліпшить життя населення, допоможе оптимально розв'язувати проблеми соціокультурної сфери, що сприяють сталому розвитку території міста.Документ Вплив глобалізації на архітектуру України(Бескиди, 2019) Богомаз, Анна; Деревінський, Василь ФедоровичОхарактеризувати термін глобалізація можна як процес універсалізації, становлення єдиних для всіх на Землі структур, відносин і зв‘язків у різних сферах життя. Феноменом цього процесу, що сприймається як об’єктивна реальність, є замкненість глобального простору, єдине світове господарство, всезагальна економічна взаємозалежність та, звісно, глобальні комунікації. Насправді це поняття з’явилось лише у 1980-х. Американський соціолог Р.Робертсон вперше вжив його у 1985-му році, а у 1992 році навіть видав книгу з такою назвою. Дослідити, як світова глобалізація впливає на Україну, її містобудування та архітектурне проектування.Документ Польсько-українські взаємини під час виборчих кампаній в Галичині на початку ХХ ст.(Бескиди, 2019) Деревінський, Василь ФедоровичВпродовж ХІХ століття в Галичині тривало протистояння українського і польського визвольних рухів. Подібно до того як українці вважали Галичину «українським П’ємонтом», поляки розгладили її як територію, що має відіграти важливе значення для відновлення Польської держави. Відтак польська верхівка чинила перешкоди політичному та культурному інституюванню українців в краї. Одним з таких майданчиків протистояння були вибори до галицького сейму та віденського парламенту.Документ Становлення українського національного руху в Галичині у первій половині XIX ст(Бескиди, 2018) Деревінський, Василь ФедоровичСтановлення українського національного руху в Галичині у першій половині XIX ст. В XIX ст. Галичина перебувала під владарюванням Австрійської імперії і становила окремий «коронний» край - «Королівство Галіції іЛадомерії» з центром у Львові. У 1846 р. до українського підавстрійського королівства приєднали польські території з Краковом. Крім Галичини в складі імперії перебували українська Буковина та Срібна Земля. Запереписом 1900 р. українці домінували в Галичині, становлячи 62 % усіх мешканців краю, крім них проживало 25 % поляків, 12 % євреїв тощо. Стежачи за непорушністю кордонів імперії віденський уряд вдавався до ситуативних тактичних союзів з певними елітами провінцій, використовуючи в своїх інтересах їхні антагонізми.