Конференції
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/29
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Художньо-естетична складова архітектури ХХ століття у європейських державах та СРСР : політико-ідеологічний зміст(Бескиди, 2019) Бачинська, Людмила ГеоргіївнаВ багатьох попередніх публікаціях автора на прикладі радянського досвіду формування міського середовища та порівняння напрямків його формування з європейською практикою [1] доведено, що політично-економічний стан держави впливає на суспільство та його культурнотворчу діяльність. Між тим, з приводу з’ясування напрямків розвитку архітектури та містобудування радянських часів ще багато є нез’ясованих аспектів щодо глибокого переконливого обґрунтування. В багатьох публікаціях, присвячених цьому періоду історії або не помічається важливість суспільно-політичної та суспільно-економічної складових у суспільно-культурній діяльності, або матеріал публікацій має скоріше декларативний, претензійний характер, ніж дослідницький. Часто така позиція характерна для наукових пошуків, заснованих на ствердженнях запозичення або повного паралелізму архітектурно-історичної спадщини європейських країн та СРСР.Документ Вплив зовнішньо-державної політики 1955-1985-х років на радянську архітектуру(Бескиди, 2018) Бачинська, Людмила ГеоргіївнаІсторія архітектури радянського періоду демонструє нам спадщину 1950-х років як своєрідний стрибок від великомасштабних, пишних за формами, багато декорованих у псевдокласичному стилі з простою і чіткою побудовою архітектурно-просторових композицій комплексів будівель сталінської доби до підкреслено спрощених, надто скромних за формою та прийомами планування, виконаних в індустріальному стилі з дешевих матеріалів та конструкцій заводського виготовлення споруд періоду хрущовської відлиги.Документ Архітектурно-містобудівна спадщина України як відбиття соціальної історії ХХ-початку ХХІ століть(Бескиди, 2017) Бачинська, Людмила ГеоргіївнаСучасне ставлення до соціальної історії як історії розвитку суспільства, де "люди - не тільки пасивний субстрат, а й енергетична основа життя соціуму, їхня діяльність здатна міняти характер і спрямованість суспільних процесів на кожному етапі їхнього розгортання", дозволяє розглядати усі соціальні процеси як єдине ціле, що охоплює різні сторони життєдіяльності людства : історичні, політичні, економічні, культурні.Документ Містобудування як відбиття суспільно-економічних і політичних умов(Економічна думка, 2016) Бачинська, Людмила ГеоргіївнаІсторія людства у його життєдіяльності взагалі та населення окремого регіону, окремої країни, його найрізноманітніші характеристики, історія формування культурної спадщини (матеріальної і духовної), будь-які історичні події, пов’язані з життям населення, етапи економічного, політичного та культурного розвитку і багато чого іншого створюється людьми протягом їх життєдіяльності. Сучасна наука глибоко розглядає знання про людину і її життя і розподіляє їх по різних розділах. Це соціальна філософія («раздел философии, описывающий общество, его законы, его исторические формы, выявляющий логику социальных процессов... В современном обществе... она (соціальна філософія – Б. Л.) становится выражением динамики общества, тенденций развития современного обществознания...», – пише В. Є. Кемеров [1, с. 840].