Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28
  • Документ
    Особливості влаштування лагун для сільськогосподарських цілей
    (КНУБА, 2020) Малишев Олег Вікторович; Ращенко Андрій Миколайович; Диптан Тетяна Василівна; Сенчишин Ярослав
    На даний час у великих містах, містах-мільйонниках, спостерігається тенденція до будівництва великої кількості житлових багатоповерхових будівель та торговельно- розважальних комплексів на неосвоєних, вільних від забудови, ділянках міської території. Для забезпечення продовольчих потреб населення виникає необхідність у створенні великих скотарських комплексів. Україна, маючи значний природний ресурс, створила умови для приходу крупних міжнародних інвесторів. Тому протягом останніх років активно відбувається оновлення матеріально-технічної сільськогосподарської бази, що сприяє відродженню майже покинутої і занедбаної у 90-ті роки однієї із основних напрямків діяльності та спеціалізації нашої держави – сільського господарства. Розуміючи, потребу сучасного світу у вирощуванні органічних продуктів, освоєнні нових ринків збуту (у тому числі і за кордоном), відбувається модернізація, оновлення, переоснащення не лише застарілого, не ефективного обладнання, а й процесів виробництва, і як наслідок, будівель, споруд, комплексів. Це призводить до появи нових інженерних об’єктів класифікацію, особливості будівництва, проектування та експлуатації яких необхідно досліджувати, висвітлювати в літературі, враховувати на різних етапах їх функціонування.Одним із таких об’єктів є «лагуни». В даній публікації приведено основне визначення спеціальної сільськогосподарської споруди – лагуни, представлено їх класифікацію за різними параметрами: місцезнаходженням, глибиною влаштування, формою та розмірами в плані, за умовами взаємодії з навколишнім середовищем, за матеріалом. Приведені основні технологічні процеси що впливають на проектування, будівництво і експлуатацію лагун. Відо- бражено основні вимоги до матеріалів (геотекстиль, геомембрана), а також основні вимоги до їх зберігання, використання та влаштування при створенні водонепроникних екранів при будівництві лагун.
  • Документ
    Про проблеми формування сучасних культурно-просвітницьких закладів
    (КНУБА, 2011) Примачок О. А.
    Розглянуто значення культурно-просвітницької діяльності у вихованні молоді та вплив сучасних суспільних потреб на формування закладів КПД . Проаналізований сучасний екологічний стан територій для відпочинку. Запропонована можливість інтеграції закладів КПД та рекреаційних зон міста .
  • Документ
    Екологічний, функціональний та естетичний підходи до формування архітектурних об'єктів на воді
    (КНУБА, 2011) Чернятевич, Н. Г.
    Розглядаються актуальні підходи у формуванні об’єктів на воді , їх розташування у місті в залежності від функціонального призначення. Визначаються основні види взаємодії архітектури і води .
  • Документ
    Простір і середовище, як об'єкти проектування
    (КНУБА, 2011) Зенькович, Н. Г.
    У статті досліджуються особливості та проблеми формування спеціальності дизайн середовища. Показана різниця між середовищем та просторам, надані їх основні види та типи.
  • Документ
    Природа Китая - основа формирования заповедных зон
    (КНУБА, 2012) Лю, Синь
    В статье очерчены природно-географические особенности Китая, умение сберечь первобытность «изобразительных мест» с целью создания природного каркаса.
  • Документ
    Текстиль в інтер’єрі різних епох в контексті архітектурних стилів
    (КНУБА, 2019) Пазюра, Анастасія; Зиміна, Світлана Борисівна
    У статті розглядаються різні види штор, що використовувалися відповідно до інтер’єрів архітектурних стилів різних епох. The article deals with different types of curtains, which were used according to the interiors of architectural styles of different eras.
  • Документ
    Комфортне середовище для людини та оновлене нормативне регулювання
    (КНУБА, 2020) Омельяненко, Максим Вікторович; Омельяненко, Марина Вікторівна; Omelianenko Maksym; Omelianenko Maryna
    У статті обґрунтовується необхідність запровадження нових методологічних підходів у формуванні нормативного забезпечення будівельної галузі на основі параметричного метода нормування, а також визначаються першочергові кроки в напрямку реформування нормативної бази. Комфортне середовище – головна мета архітектурної діяльності. Однак в переважній більшості випадків ця мета реалізується з подоланням різних штучно створених перешкод. Однією з таких перешкод є чинне нормативне забезпечення, яке своїм змістом і надмірною конкретизацією не дозволяє проектувальнику створювати нові цікаві архітектурно-інженерні рішення і, крім того, гальмує запровадження новітніх технологій, що стрімко з’являються у світовій проєктно-будівельній практиці та заходять на ринок України. Вихід із цієї ситуації є. Це запровадження параметричного метода визначення нормативних вимог, який, на відміну від чинного на сьогодні приписувального (або розпорядчого) метода допомагатиме проектувальнику вирішувати питання, пов’язані зі створенням об’єкта будівництва. Адже запровадження параметричного метода – це не лише зміна у підходах до визначення нормативних вимог, а й кардинальна зміна всієї структури нормативного забезпечення. The article explains the necessity to implement new methodological approaches to the establishment of regulatory support of the construction industry based on the parametric normalization method and defines the first priority steps towards regulatory framework reformation. A comfort environment is the main goal of architectural activities. However, in the majority of cases, this goal is implemented by overcoming various artificially created obstacles. One of the obstacles includes the current regulatory support that does not allow project designers to develop new interesting architectural and engineering solutions due to its content and excessive specification, as well as slows down the adoption of advanced technologies appearing in global designing and construction practice and entering the Ukrainian market. There is the way out. It is referred to the implementation of the parametric method for defining regulatory requirements, which will help project designers solve construction object creation issues unlike the current prescriptive (or administrative) method. The introduction of the parametric method means not only changes in approaches to the definition of regulatory requirements, but also fundamental changes in the whole structure of regulatory support.
  • Документ
    Аналіз містобудівного середовища м. Києва для будівництва сучасних сакральних об’єктів
    (КНУБА, 2009) Бачинська, О. В.
    В статті розглядається незадовільний стан розташування сучасних сакральних споруд у міському середовищі Києва, необхідність збереження історичних традицій розміщення сакральних об’єктів та характеристики кожної з трьох містобудівних зон Києва, особливості забудови яких необхідно враховувати при пошуку місця та проектуванні різноманітних храмових споруд.
  • Документ
    Методика пропорціонування в процесі гармонізації сучасної міської забудови м. Києва
    (КНУБА, 2013) Сьомка, С. В.
    Піднята проблема можливого використання методики пропорціонування в процесі проектування нового будівництва та гармонізації сучасної міської забудови. Обстоюється думка, що величезний світовий досвід гармонізації простору методами і засобами класичної архітектурної композиції цілком можливо використовувати в системі сучасного проектування. Нажаль, набуті тисячоліттями знання людства в галузі адаптації методики пропорціонування в гармонізації панорамних розгорток практично не використовується сучасними задачами в формуванні архітектури древнього Києва.
  • Документ
    Ревитализация населенных мест
    (КНУБА, 2015) Осипов, Александр Федорович; Осипова, А. А.
    Изложены практический опыт, основные принципы и перспективы ком-плексного оздоровления (ревитализация) промышленной и гражданской за-стройки населенных мест Украины на основе обоснования и развертывания массовой их реконструкции, как высоко эффективного метода их преобразо-вания с позиций охраны окружающей среды и как метода, обеспечивающего решение указанной проблемы в кратчайшие сроки при высокой технико-экономической и социальной эффективности.