Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
2 результатів
Результат пошуку
Документ Комплексный мониторинг инженерных сооружений(КНУБА, 2020) Исаев, А. П.; Гуляев, Ю. Ф.; Чуланов, П. А.У статті рекомендується правильне написання назв систем моніторингу на основі смислового змісту і логічно узгодженого порядку слів. Розглянуто три складові системи комплексного моніторингу висотної будівлі, які доповнюють один одного, створюючи загальну картину положення і стану будівлі, її несучих конструкцій і ґрунтового масиву під нею. Розглядаються в єдності геотехнічний моніторинг, геодезичний моніторинг, інженерно-будівельний моніторинг. Показані завдання кожного моніторингу та описані прилади та датчики, які використовуються в сучасних автоматизованих системах моніторингу. Геотехнічний моніторинг дає інформацію про стан і зміщення ґрунтової основи, яка знаходиться під будівлею і навколо неї, про процеси, що відбуваються всередині ґрунтового масиву. В автоматизованих системах геотехнічного моніторингу використовуються свердловинні інклінометри, свердловини екстензометри, датчики тиску ґрунту в поєднанні з приладами геодезичного та інженерно-будівельного моніторингу. Геодезичний моніторинг дає уявлення про просторове положення будівлі та її елементів, а також про планово-висотні та кутові зміщення несучих конструкцій. В автоматизованих системах геодезичного моніторингу використовуються роботизовані тахеометри, нівеліри, сканери, апаратура GNSS в поєднанні з приладами інженерно-будівельного і геотехнічного моніторингу. Інженерно-будівельний моніторинг показує зміни напружено-деформованого стану конструкцій та їх елементів і зміни їх взаємного положення. В автоматизованих системах інженерно-будівельного моніторингу використовуються різного типу датчики: деформацій, зміщень, коливань, температури, тиску та інші в поєднанні з приладами геодезичного та геотехнічного моніторингу.Документ Дисциплина «Начертательная геометрия» - как необходимая составляющая в архитектурном образовании(КНУБА, 2015) Перпери, А. А.; Яворская, Н. М.На протяжении многих десятков лет стоит вопрос о повышении качества и эффективности творчества. Многие деятели науки в области архитектуры пишут труды и всесторонне раскрывают цели и задачи архитектурного творчества, выдвигают первоочередные творческие задачи и помогают решать вопросы их реализации. В архитектурном творчестве существует два подхода к проектированию любых объектов: 1. Форма, через которую реализуются материальные и духовне функции любого архитектурного объекта. 2. Функционально-техническая идея подхода к архитектурной форме. Вместе с тем и тот и другой методы могут привести к негативному эффекту, либо к пустому формалистическому творчеству, либо к очевидности: то, что хорошо функционирует – не всегда хорошо выглядит. Архитектура становится искусством, когда она ориентируется на общественную природу человека, его духовные ценности, мироощущения и культуру.