Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Досвід експлуатації каналізаційних колекторів в м.Києві(КНУБА, 2013) Кризський, М. М.; Білик, А. О.; Іванько, А. Г.; Кислий, М. І.Узагальнено досвід експлуатації самоплинних каналізаційних колекторів в м. Києві. Розглянуто конструкторсько-технологічні рішення трубопроводів та процеси, які в них відбуваються при транспортуванні стічних вод. Запропоновано технічні заходи, спрямовані на підвищення довговічності мереж водовідведення.Документ Активоване фільтруюче завантаження для видалення з води сірководню при проектуванні нових та реконструкції існуючих очисних споруд питного водопостачання.(КНУБА, 2015) Терновцев, О. В.Розглянуто сучасне фільтруюче завантаження, досліджено його властивості, особливості використання, рекомендації по використанню. Модернізація очисних споруд і переведення їх на сучасний технологічний рівень у тому числі із застосуванням синтезованих нових фільтруючих завантажень дозволить значно покращити якість питної води, і як наслідок умови життєдіяльності людини.Документ Підвищення екологічної безпеки експлуатації споруд водовідведення(КНУБА, 2017) Юрченко, В. О.; Лебедєва, О. С.; Бригада, О. В.; Іванін, П. С.Встановлено, що процеси мікробіологічної сульфатредукції, які утворюють H2S в каналізаційних мережах, відбуваються переважно в біоплівці, іммобілізованій в лотковій частині трубопроводів. Розроблено метод визначення середньорічної концентрації H2S в атмосфері каналізаційних мереж. Запропоновано методику визначення класу екологічної небезпеки та експлуатаційної надійності окремої шахти/колодязя каналізаційних мереж.Документ Визначення середньорічної концентрації сірководню в каналізаційних трубопроводах та в газоподібних викидах з них в атмосферне повітря(КНУБА, 2017) Юрченко, В. О.; Бригада, О. В.; Лебедєва, О. С.Експлуатація каналізаційних мереж створює екологічну проблему, обумовлену утворенням токсичних газоподібних сполук (серед яких найнебезпечнішим є сірководень), які через шахти і колодязі забруднюють атмосферне повітря міських регіонів. Концентрація сірководню у викидах навіть протягом доби варіює в дуже широкому діапазоні. На підставі даних експериментальних досліджень розроблено метод визначення середньорічної концентрації сірководню в атмосфері каналізаційних мереж та у викидах з них в атмосферне повітря населених місць.