Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
8 результатів
Результат пошуку
Документ Фасад багатоповерхового житлового будинку: основні та додаткові прийоми(КНУБА, 2020) Козлова, Наталія ВікторівнаПластика у вирішенні багатоповерхових житлових будинків (БЖБ) -найбільш сильний засіб архітектурної виразності. В статті визначено основні та додаткові прийоми архітектури фасадів багатоповерхових житлових будинків з врахуванням вимог візуальної екології (відеоекології) на прикладі м.Києва. До основних прийомів віднесено ті, що формують об´ємно- просторову структуру, описують функціонально-планувальну організацію будинку. До додаткових прийомів віднесено ті, що формують фасадну оболонку, фасадну площину. На рівні крупної пластики архітектурно-просторової структури це прийоми: влаштування поліфункціонального будинку; горизонтального членування будинку через кожні 9 поверхів; розділення тіла будинку повітряними зонами, піднятого над землею будинку для збереження ґрунтового шару («будинок на опорах»); змішаних планувальних структур будинків із специфічним вирішенням окремих поверхів та ін.. На рівні крупної пластики прийоми: крупних вертикальних членувань (різноманітні зсуви об’ємів будинку один відносно одного): зміщення вертикального ряду однієї або декількох секцій; зсув частини планувальних одиниць; різноманітні за формою та розмірами об’єми еркерів; об’єднання поверхні фасаду у єдиний орнаментальний малюнок за рахунок крупного рельєфного або кольорового орнаменту та ін.. На рівні мілкої пластики прийоми архітектурної організації фасадного поля БЖБ: вирішення віконних та дверних прорізів: форми, розмірів, пропорцій, ритм та розміщення їх один відносно одного на фасадній площині, обрамлення віконних прорізів; синтезу мистецтв; арт-терапії, суперграфіки, графіті в межах визначених планувальною одиницею будинку; «зеленого графіті», пермакультури, вертикального/горизонтального зонування буферних просторів будинку, елементів огороджень сходово-ліфтових вузлів та ін.. В статті зазначено, що на стадіях розробки передпроектних та проектних пропозицій БЖБ слід застосовувати основні прийоми. В умовах вже складеного житлового середовища, в м.Києві, слід застосовувати додаткові прийоми, за умови проведення візуально-ландшафтного аналізу містобудівної ситуації.Документ Труднощі сприйняття омоформ у процесі осмислення англомовного фахового тексту(КНУБА, 2020) Петрова, Т. І.; Паніна, О. В.Позначення поняття «омоформи», поєднання моделей встановлених омоформ у визначені групи і класифікація труднощів їхнього сприйняття та розуміння в процесі читання англомовних фахових текстів.Документ Проблематика новаторського напрямку – авангарду в усвідомленні архітекторів України (період 1920-х – початку 1930-х р.р.)(КНУБА, 2015) Василенко, Л. Г.Розглянута загальна проблематика новаторського напрямку аангарду і його усідомлення архітекторами України періоду 1920-х – початку 1930-х років.Документ Проблематика ролі візуально-світлового середовища в архітектурній практиці(КНУБА, 2018) Смалійчук, А. Д.; Лук’яньченко, С. О.Для посилення візуальної естетичної, образно-культурної, структурно- смислової ролі архітектурі необхідно більш ретельно працювати із візуальним середовищем, котрі створюється об’єктами архітектури. Дане середовище має визначальний вплив у формуванні зорової інформації але значною мірою обумовлює мисленні процеси.Документ Рекомендації щодо пластичного вирішення фасадів багатоповерхових житлових будинків(КНУБА, 2019) Козлова, Н. В.Викладено загальні рекомендації щодо пластичного вирішення фасадів багатоповерхових житлових будинків для м.Києва.Документ Сценографія, як природня властивість архітектури(КНУБА, 2020) Коновалюк, А. В.На основі аналізу об‘єктів громадського призначення різних історичних періодів визначено основну якість архітектури, яка відповідає за вплив просторів на свідомість людини. Її можна назвати сценографія, а саме, як декоративне оформлення процесів, які протікають в просторі. Окрім утилітарного призначення, громадські простори відіграють вагому роль у встановленні правил комунікації між відвідувачами, у передачі цінностей і у формуванні психологічного стану [1, 2]. Сценографія відповідає за участь людини в процесах не тільки на фізичному рівні, виконуючи зазначені дії, а на рівні осмислення і сприйняття дійсності. В статті розкрито, наскільки архітектура, як матеріальна форма, залежить від сценічного підходу в оформлені простору. На основі досліджень різних об‘єктів визначено, що сценографія це першочерговий фактор створення архітектури, який, в свою чергу, диктує, як естетичне оформлення, так і розподілення функціональних процесів. Функція і форма взаємопов‘язані між собою визначеним чином, задля того, щоб вплинути на стан людини. Це, в свою чергу, пояснює, чому виникає різна архітектура, яка подібна за функціональним призначенням. Проаналізовано, наскільки мистецтво архітектури є подібним до оформлення сценічного простору, а також виявлено основні підходи, як у створенні архітектури, так і в сценографії. Розкрито сценографію об‘єктів, які сформовані в різні історичні періоди. Досліджено, як поєднання архітектурних прийомів і якостей в визначеній послідовності, впливає на формування психологічного стану людини. Визначено, яку роль в створенні об‘єктів відіграють цінності, які притаманні тому чи іншому суспільству. Архітектура, яку створюють, як сценографію до конкретних подій, зацікавлює відвідувача брати участь у процесах, співпереживати і взаємодіяти з іншими визначеним чином. Такий підхід, перш за все, розрахований на досягнення цілей, пов‘язаних з управлінням і маніпуляцією суспільством.Документ Построение схем моделей архитектурных пространств. Модель восприятия как структура для хранения знаний(КНУБА, 2014) Высочин, И. А.Модель сприйняття як структура для зберігання знань. Архітектурне моделювання надає можливість процесу розвитку архітектури не як простої послідовності ситуації в минулий час та її віддзеркаленню, а з усіма концепціями, що відносяться до характеру міркування, різкими якісними змінами, стрибками і навіть деякою революційністю, і, як наслідок, – усвідомлення виявлених протиріч у дії, що і є якісними змінами в структурі для зберігання знань. Розроблено схему побудови моделі сприйняття як структури для зберігання знань.Документ "Врата восприятия" человека и когнитивно- психологическая архитектура(КНУБА, 2015) Яблонская, А. Д.; Коновалюк, А. В.У статті розглядаються питання про взаємозв'язок і взаємовплив людини і архітектурного простору. Піднімається проблема про ступінь чутливості сприйняття людиною навколишнього простору через об'єкти архітектури, як необхідної умови культурно-духовного розвитку і усвідомлення самого себе. Висувається гіпотеза про можливість розвитку уваги, уяви, інтуїції за допомогою когнітивно-психологічної архітектури.