Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
5 результатів
Результат пошуку
Документ Оценка мониторинга процесса деформации и осадки прямолинейного вертикального стержня(КНУБА, 2019) Исаев, А. П.; Гуляев, Ю. Ф.; Стрилец, В. С.; Чуланов, П. О.На примере вертикального стержня из низкоуглеродистой стали, который жестко закреплен и деформируется в результате осадки нижнего основания, сделан расчет точности измерения деформации растяжения при условии, что она позволит отследить предел упругости. Показана возможность измерения деформации с помощью тензометрических датчиков. Рассмотрены вопросы мониторинга такой конструкцииДокумент Вопросы сейсмостойкости зданий при значительных неравномерных деформациях основания(ДНДІБК, 2015) Хохлин, Д. А.В статье рассмотрен ряд вопросов по теме изучения особенностей напряженно-деформированного состояния зданий в условиях одновременного действия усилий от сейсмики и значительных неравномерных деформаций основания различной природы.Документ Особенности геодезического мониторинга разных строительных конструкций(КНУБА, 2019) Исаев, А. П.; Гуляев, Ю. Ф.; Чуланов, П. А.Оцениваются особенности работы геометрически неизменяемых статически определимых и статически неопределимых систем для организации геодезического мониторинга несущих строительных конструкций.Документ Комплексный мониторинг инженерных сооружений(КНУБА, 2020) Исаев, А. П.; Гуляев, Ю. Ф.; Чуланов, П. А.У статті рекомендується правильне написання назв систем моніторингу на основі смислового змісту і логічно узгодженого порядку слів. Розглянуто три складові системи комплексного моніторингу висотної будівлі, які доповнюють один одного, створюючи загальну картину положення і стану будівлі, її несучих конструкцій і ґрунтового масиву під нею. Розглядаються в єдності геотехнічний моніторинг, геодезичний моніторинг, інженерно-будівельний моніторинг. Показані завдання кожного моніторингу та описані прилади та датчики, які використовуються в сучасних автоматизованих системах моніторингу. Геотехнічний моніторинг дає інформацію про стан і зміщення ґрунтової основи, яка знаходиться під будівлею і навколо неї, про процеси, що відбуваються всередині ґрунтового масиву. В автоматизованих системах геотехнічного моніторингу використовуються свердловинні інклінометри, свердловини екстензометри, датчики тиску ґрунту в поєднанні з приладами геодезичного та інженерно-будівельного моніторингу. Геодезичний моніторинг дає уявлення про просторове положення будівлі та її елементів, а також про планово-висотні та кутові зміщення несучих конструкцій. В автоматизованих системах геодезичного моніторингу використовуються роботизовані тахеометри, нівеліри, сканери, апаратура GNSS в поєднанні з приладами інженерно-будівельного і геотехнічного моніторингу. Інженерно-будівельний моніторинг показує зміни напружено-деформованого стану конструкцій та їх елементів і зміни їх взаємного положення. В автоматизованих системах інженерно-будівельного моніторингу використовуються різного типу датчики: деформацій, зміщень, коливань, температури, тиску та інші в поєднанні з приладами геодезичного та геотехнічного моніторингу.Документ Принципы измерения осадки статически неопределимых конструкций ( на примере прямолинейного вертикального стержня )(КНУБА, 2017) Исаев, А. П.; Шульц, Р. В.; Гуляев, Ю. Ф.; Стрилец, В. С.В статье рассмотрен подход к выполнению предварительного расчета точности геодезических измерений осадок статически неопределимых конструкций на примере прямолинейного вертикального стержня. Предложено для выполнения расчетов использовать базовые принципы строительной механики. Расчеты выполнены исходя из принципа напряженнодеформированного состояния конструкций. Представлен анализ механического движения сооружения во время осадки, при этом рассмотрены две модели сооружения – в виде абсолютно твердого тела и деформируемого тела. Показана связь осадки с деформациями элементов конструкций и напряжениями в их сечениях. На примере металлического стержня теоретически смоделирована ситуация осадки и сформулированы необходимые условия измерений. На основании теоретического эксперимента показан принцип расчета точности измерения осадки.