Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Методологічні питання задоволення основної вимоги "економія енергії”(КНУБА, 2017) Задоянний, О. В.; Євдокименко, Ю. М.В роботі подано авторське бачення вирішення методологічної проблеми визначення основного показника енергоощадності обладнання для нагрівання, охолодження, осушення й зволоження повітря будівельних об’єктів - коефіцієнта корисної дії. На прикладі результатів наукових досліджень, які проводяться кафедрою ТГПіВ в останні роки з оцінки показників енергоощадності систем кондиціонування повітря (СКП), аргументовано доводиться коректність і однозначність запропонованої методології визначення вказаного показника для найбільш енергоємних систем кондиціонування повітря. Методологія оцінки коефіцієнта корисної дії вказаного обладнання й систем базується на фундаментальних досягненнях сучасної нерівноважної термодинаміки та ексергоекономіки. В основу методології покладено принципи поглибленого ексергетичного аналізу, який дозволяє досліджувати й оцінювати чисельно ексергетичні перетворення робочих тіл - енергоносіїв систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря. Завдяки цьому автори отримали і відпрацювали методологічну базу у вигляді аналітичних залежностей та розрахункових алгоритмів з визначення ексергетичних потоків у вказаних системах, а також відносних і абсолютних показників енергощадності СКП. Наведені результати досліджень автори пропонують для апробації й розробки національних гармонізованих методик.Документ Особливості визначення ексергетичної ефективності вузла «повітроохолоджувач-каплевловлювач-повітронагрівач» прямотокової СКП з використанням діаграми потоків ексергії вологого повітря(КНУБА, 2015) Задояний, О. В.; Євдокименко, Ю. М.Подана методика та розрахунки оцінки ексергетичного коефіцієнту корисної дії функціонального вузла «повітроохолоджувачкаплевловлювач-повітронагрівач» прямотокової СКП з використанням діаграми потоків ексергії вологого повітря. Обґрунтовано вибір корисної та витратної ексергії в вузлі, наведено діаграму потоків складових ексергії вологого повітря, проведено розрахунки ексергетичного коефіцієнту корисної дії.Документ Ексергетичні критерії при оцінці енергоощадності систем кондиціонування повітря будівель і споруд(КНУБА, 2014) Задоянний, О. В.Показано можливості оцінки енергоощадності системами кондиціонування повітря будівель і споруд за ексергетичними критеріями. Проаналізовано різні підходи в оцінці показників ексергетичної ефективності систем кондиціонування повітря, запропоновано оцінювати енергоощадність систем кондиціонування повітря за допомогою ексергетичних коефіцієнтів корисної дії «брутто» та «нетто». Пропонується враховувати корисний ефект від роботи систем кондиціонування повітря як різницю значень повної ексергіїповітря в приміщенні, а витрачену ексергію – як сумарні витрати повної ексергії в системі. Ступінь енергоощадності систем пропонується визначати через відношення витраченої ексергії повітрям в обладнанні до підведеної ексергії з зовнішніх джерел, а відносну енергоощадність-через відношення втрат ексергії до її витрат і розрізняти відносні втрати на «нетто» та «брутто».Документ Аналіз та розрахунки ексергетичного коефіцієнта корисної дії швидкісних водо-водяних теплообмінників для гарячого водопостачання(КНУБА, 2018) Голишев, О. М.; Деньгуб, В. І.; Коновалюк, В. А.Розроблена методика розрахунку ексергетичного коефіцієнта корисної дії (ЕККД) як для окремих елементів теплообмінних апаратів, так і для всієї конструкції. На основі відомих теплотехнічних даних виконані розрахунки ЕККД одноступеневих і двоступеневих теплообмінників. Встановлено, що ЕККД одноступеневих теплообмінників коливається в межах 0,74...0,77, а двоступеневих – 0,84...0,86 і практично не залежать від конструкції та способу приєднання до трубопроводів теплової мережі. Втрата ексергії у швидкісних теплообмінниках з фізичної точки зору пояснюється зміною температури (питомою теплоємністю) при теплообміні і відведенні нагрівальних потоків за межі системи гарячого водопостачання. Підвищення значення ЕККД можливо за рахунок збільшення кількості секцій теплообміну, але з практичної точки зору воно недоцільне і більш глибоке охолодження нагрівального теплоносія може викликати порушення температурного режиму систем опалення. Перехід до групових і індивідуальних систем теплопостачання обмежує застосування швидкісних теплообмінників для гарячого водопостачання. Їхнє використання доцільне в теплових мережах з потужними джерелами теплоти, наприклад від ТЕЦ або промислово-опалювальної котельні. Для ефективного використання теплової енергії в процесі підготовки гарячого водопостачання бажано використовувати теплообмінники-змішувачі теплових потоків.