Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Фільтри

2014 - 201932020 - 20211

Налаштування

Містить файлиsearch.filters.applied.operator.equals: ТакКлючові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.гідроекосистема

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Система мобільного екологічного моніторингу Дністра: моделювання технічної системи гідроресурсів та екстремальних паводків
    (КНУБА, 2021) Триснюк Т. В.
    Система мобільного екологічного моніторингу спрямована на збільшення швидкості обробки аналізів вимірювання і збільшення масштабів дослідження. Алгоритм аналізу та моделювання екстремальних паводків включає: побудову серії гідрографічних карт найбільших паводків і графіків характерних рівнів води, оцінку особливостей проходження паводків, формування бази даних про морфометрію русла і стан протипаводкових об'єктів. Особлива увага приділяється оцінці і прогнозу стану Дністра й антропогенних впливів на нього у зв’язку з такими показниками, як захворюваність населення, та контролю за забрудненнями, що утворилися в результаті підтоплень. Техногенна екологічна безпека використання гідроресурсів і гідроекосистем в цілому повинна базуватись на гідроекосистемній концепції збалансованого природокористування. Для безпосередньої реалізації завдань з оцінки часу проникнення забруднюючих речовин в ґрунтові води використано ГІС-технології (АrсView GIS 3.2а). Оцінку захисних властивостей порід зони аерації було виконано шляхом створення просторової моделі для визначення взаємозв'язку між об'єктами за допомогою модуля Gеоргосеssiпg АrсGІS. Матеріали знімання дають змогу створити 3D моделі рельєфу із точністю 15–20 см та аерофотомозаїку масштабу 1: 1 000 – 1: 5 000.
  • Документ
    Важкі метали як забруднювачі водної системи р. Інгулець
    (КНУБА, 2014) Удод, В. М.; Вільдман, І. Л.
    Розглядаються важкі метали як забруднювачі в аспекті застосування нових комплексних екологічних методів контролю стану гідроекосистем. Показано, що штучне надходження їх у водні системи негативно впливає на ряд внутрішньоводойменних процесів. З’ясована їх деструкційна властивість по відношеню до гідроекосистем.
  • Документ
    Оцінка якості води річки Случ за гідрохімічними показниками
    (КНУБА, 2016) Василенко, Л. О.; Жукова, О. Г.; Русінов, Т. О.
    Здійснена екологічна оцінка стану гідроекосистем водного басейну р. Случ під впливом техногенних факторів. Використано системнобасейновий принцип досліджень водного басейну в основу якого лягла систематизація і обробка даних екологічного моніторингу за 10 років, аналіз науково-технічної літератури з проблеми. Такий підхід дозволив встановити закономірності розвитку антропогенно змінених гідроекосистем. У статі представлені дані, що свідчать про якісне виснаження водної системи.
  • Документ
    Наукове обґрунтування комплексного екологічного підходу контролю за станом гідроекосистем р. Інгулець
    (КНУБА : ІТГІП, 2014) Удод, В. М.; Вільдман, І. Л.
    Встановлені наукові закономірності розвитку гідроекосистем (ГЕ) р. Інгулець, що дало змогу на цій основі запропонувати комплексні екологічні методи контролю за станом водної системи. Беручи до уваги високий рівень забрудненості р. Інгулець, найбільш інформативним методом контролю, на наш погляд, є екологічний біоценотичний рівень за рахунок використання природного ресурсу ГЕ – асиміляційного потенціалу; а при використанні екологічного біоценотичного потенціалу визначають біохімічну активність важких металів по відношенню до біо- та гідроекосистем. Запропоновані методи визначають порушення трофічних, саморегулюючих зв’язків в ГЕ, що дозволяє своєчасно розробити водоохоронні заходи.