Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
3 результатів
Результат пошуку
Документ Пропозиції з розроблення комплексу нормативних документів з освітлення(ДНДІБК, 2013) Сергейчук, О. В.Природне та штучне освітлення повинно відповідати низці вимог: санітарно-гігієнічним, економічним, естетичним тощо. В Україні необхідно розробити відповідні нормативні документи. Вони мають бути взаємопов’язані і враховувати великий вплив освітлення на енергоефективність будівель. Стаття присвячена розгляду цього питання.Документ Історія та перспективи розвитку норм з енергоефективності будівель в Україні(КНУБА, 2017) Сергейчук, О. В.У роботі розглядається історія розвитку нормативних вимог до енергоефективності будівель, починаючи з кінця ХІХ сторіччя до наших днів. Показано як змінювалися вимоги до показників енергоефективності будівель і трансформувалися розрахункові формули. Особливу увагу приділено змінам, що були впроваджені після отримання Україною незалежності. Зроблено аналіз сучасного комплексу нормативних документів з енергоефективності та нової редакції ДБН В.2.6.31:2016 «Теплова ізоляція будівель». Проведено їх порівняння з нормами ЄС. Розглянуто можливі напрямки подальшого розвитку та вдосконалення норм у взаємозв’язку з суміжними нормами з будівельної фізики, такими як норми з природної освітленості і інсоляції.Документ Нормування ультрафіолетового опромінення приміщень і територій за енергетичними критеріями(КНУБА, 2017) Сергейчук, О. В.; Єгорченков, В. О.; Радомцев, Д. О.Ущільнення забудови супроводжується появою певних негативних факторів середовища проживання, зокрема його світло-інсоляційного режиму. У сучасних українських нормах критерієм оцінки ультрафіолетового опромінення є тривалість інсоляції. Але це нормування недосконале, оскільки сонячна радіація змінюється як за інтенсивністю і спектральним складом, так і в об’ємі приміщень. Крім того, інсоляція не враховує опромінення розсіяною і відбитою від оточення радіацією. Особливо це стосується ультрафіолетової частини спектру – її інтенсивність становить 70...80 % від прямої. Для більш повного врахування ресурсів сонячної радіації для життєзабезпечення необхідний перехід до оцінки ультрафіолетового опромінення від часових критеріїв до енергетичних. Тому метою даної роботи є розробка науково-методичних принципів переходу до такої оцінки. У статті наведені залежності, за якими можна визначити дози прямої, розсіяної та відбитої ультрафіолетової сонячної радіації. Особлива увага приділена визначенню розсіяної та відбитої складовим, оскільки саме ці види радіації опромінюють найбільшу частину внутрішнього простору приміщення. Їх пропонується визначати на підставі нового математичного апарату точкового числення. Представлена методика визначення опромінення. Пропонуються методи нормування ультрафіолетового опромінення за енергетичними параметрами.