Екологічна безпека та природокористування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/125
Переглянути
3 результатів
Результат пошуку
Документ Пошуки нових місцезнаходжень фауни волохатих носорогів та мамонтів на території Старунського парку Льодовикового періоду на Прикарпатті(КНУБА, 2021) Адаменко О. М.; Мосюк М. І.; Качала С. В.; Радловська, К. О.Парк Льодовикового періоду біля с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області всесвітньо відомий як палеонтологічне місцезнаходження плейстоценової фауни волохатих носорогів і мамонта (еємське міжльодовиків'я, 46–10 тисяч років тому, за даними радіовуглецевого аналізу Сі4) та грязьовий вулкан – поки що єдиний у Карпатському регіоні. Це геологічна пам'ятка природи площею 60 га, де збереглись рештки озокеритового промислу та нафтогазопошукові свердловини. Дослідженнями польсько-українських експедицій 2004–2009 pp. намічено перспективи відкриття нових місцезнаходжень фауни та наших предків – кроманьйонців. Перші знахідки муміфікованих туш волохатого носорога, мамонта, решток коня, косулі та інших тварин плейстоценової, так званої мамонтової, фауни здійснено на глибині 12,6 м при проходці копальні (шахти) для видобутку озокериту біля с. Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області у 1907 р. Вчені Кракова і Львова достатньо оцінили ці унікальні відкриття і опублікували ряд статей та монографію у 1914 р. У 1929 р. експедиція Академії Вміння із м. Кракова при проходці копальні на глибині 17 м знайшла рештки ще трьох волохатих носорогів. Зібрано численні кістки малих хребетних (гризунів), рештки мушлі, численних видів комах, жуків, паразитичних хробаків, блошиць, метеликів, павуків, слимаків, судинних рослин, мошок, насіння і гілок карликової берези, вільхи та інших представників тундрової флори. Польські вчені організували комплексні вивчення фауни і флори, частково їх результати були опубліковані у статтях, але Друга світова війна призупинила цей процес. Старунські знахідки інтенсифікували всебічне вивчення стратиграфії, палеонтології, палеогеографії, геохронології та інших аспектів четвертинного періоду – квартету. У 1932 р. Міжнародний геологічний конгрес заснував INQUA – Міжнародний Союз з вивчення четвертинного періоду. Основні методичні засади такого вивчення закладено на матеріалах Старуні.Документ Ландшафтна, екологічна та геоекологічного районування картосхеми Рогатинського Опілля(ІТГІП, 2013) Радловська, К. О.За даними польового опробування ґрунтового покриву та атомно-адсорбційних аналізів проб ґрунтів на вміст важких металів Hg, As, Pb, Cu, Zn, Co, Ni, Сr складені бази даних та поелементні техногеохімічні карти, а їх сумісний аналіз з ландшафтною картою став основою для побудови екологічної та геоекологічного районування картосхем.Документ Характеристика геоінформаційних систем моніторингу довкілля Рогатинського і Богородчанського районів Івано-Франківської області(ІТГІП, 2015) Радловська, К. О.; Волошкіна, О. С.У статті розглянуто комплексну геоекологічну оцінку компонентів довкілля, що була виконана шляхом комп’ютерної інтеграції спочатку поелементних еколого-техногеохімічних карт, а потім покомпонентних карт. Керуючись сучасними ГІС-технологіями, створено автоматизовані комп’ютерні багатокомпонентні постійно діючі системи екологічної безпеки досліджуваної території Богородчанського району.