Вип. 97

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/9626

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Підвищення точності алгоритму політочкових перетворень
    (КНУБА, 2020) Сидоренко, Ю. В.; Залевська, О. В.
    Методи деформаційного моделювання дозволяють відображати процеси деформації з об’єктами без певного виду функціонального опису завдяки визначенню параметрів динамічної деформації. Деформація застосовується до простору, в якому знаходиться об’єкт, і це викликає адекватну зміну форми об’єкта. Представником даного класу моделей є полікоординатні методи, а саме, політочкові перетворення. Ефективність процесу перетворення суттєво залежить від точності роботи алгоритму зі знаходження координат точок деформованого об’єкта та від обраної функції мінімізації. Апарат політочкових перетворень дозволяє проводити деформаційні зміни цільового об’єкта. Процес деформації можливо розділити на задану кількість підпроцесів, на виході з яких буде представлено перетворений геометричний об’єкт, тому даний функціонал стає незамінним, наприклад, при швидкій генерації заданої кількості унікальних геометричних об’єктів. Використання політочкових перетворень разом з представленим функціоналом робить процес створення тривимірних сцен ефективним та швидким. Питання покращення ефективності процесу створення тривимірних об’єктів, є досить актуальним і потребує нових варіантів вирішення. Основним недоліком політочкових перетворень є точність знаходження точок об’єкта у кінцевому базисі. На практиці, виникають такі ситуації, коли контур деформованого об’єкта є неоднорідним, та в деяких точках прообразу спостерігаються різка різниця в координатах точок в порівнянні з іншими точками прообразу. Дану проблему було розв’язано за рахунок модифікації алгоритму розрахунку точок прообразу. Представлений функціонал дозволяє підвищити ефективність проведення досліджень політочкових перетворень за допомогою збереження проміжних результатів. В свою чергу, дослідники зможуть наочно ознайомитися з самим процесом деформації.
  • Документ
    Застосування теорії графів для удосконалення та візуалізації алгоритму пошуку найкоротшого шляху в математичній моделі відео ігри
    (КНУБА, 2020) Ванін, В. В.; Залевська, О. В.; Яблонський, П. М.
    Проектирования сложных систем, изучение их свойств и управления ими требуют разработки математической модели. Исследование характеристик системы с помощью математических моделей часто является единственным способом изучения сложных систем и решения важнейших практических задач. Применение теории графов для построения математической модели обусловлено возможностью описания ними широкого класса объектов и процессов. Это дает возможность автоматизации поиска оптимального маршрута, досягаемости цели, сетевого планирования. Одной из сфер такого применения является видеоигры, которые требуют разработки интерфейса, визуализации действий пользователей и персонажей, разработки алгоритма и просчет действий подвижных персонажей в процессе игры. Часто применяются игры в жанре Roguelike, особенностями которых является случайное создание уровней, пошаговый игровой процесс, плиточная (тайлова) или ASCII-графика. В работе предложено обобщение алгоритма поиска кратчайшего пути алгоритма А* при динамической конечной цели с помощью метода прохода всех вершин взвешенного неориентированного графа, а также реализация этого алгоритма для визуализации.
  • Документ
    Деякі актуальні задачі сучасного комп’ютерного геометричного моделювання технічних об’єктів
    (КНУБА, 2020) Ванін, В. В.; Вірченко, Г. А.; Яблонський, П. М.; Незенко, А. Й.
    У статті окреслено деякі актуальні питання сучасного комп’ютерного геометричного моделювання технічних об’єктів. Запропонований підхід спирається на здобутки школи прикладної геометрії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та їх упровадження в різноманітні галузі промисловості, зокрема, авіаційну та сільськогосподарське машинобудування. Подані ідеї слугують перспективним напрямком проведення подальших наукових досліджень та удосконалення автоматизованого формоутворення технічної продукції.