Технологія захисту навколишнього середовища

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1245

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Документ
    Проблеми знищення лісових біоценозів
    (ІТТА, 2021-12-15) Ткаченко, Тетяна Миколаївна; Цьома, Тетяна Олегівна
    Лісові біоценози мають величезний вплив на клімат і стан грунтів: беруть участь у кругообігу води в природі та формують водний баланс; беруть участь у формуванні ґрунтів (лісова підстілка та гумус); сприяють закріпленню ґрунту; перешкоджають ерозійним процесам; впливають на клімат, а саме пом’якшують сезонні коливання температури; знижують швидкість і силу вітру; підвищують вологість повітря; беруть участь у кругообігу кисню, надаючи вирішальний вплив на хімічний склад атмосфери. Вирубування дерев призводить до кліматичних змін, зокрема, зменшує площі, які поглинають велику кількість CO2. Ліси потрібно вирубувати вкрай обережно. Масова вирубка дерев може призвести до різких змін температури, знесення родючого шару ґрунту. У підсумку, на місці вирубаних лісів утворюються пустелі, зокрема на півдні України. У роботі запропоновано варіанти вирішення цієї проблеми, зокрема перехід на електронні носії замість паперових, створення лісових ферм, заборона на вирубку в природоохоронних зонах та підвищення держмита на вивезення деревини.
  • Документ
    Вирішення проблем забруднення атмосфери, пов’язані з індустрією “швидкої моди”
    (ІТТА, 2021-12-15) Ткаченко, Тетяна Миколаївна; Мілейковський, Віктор Олександрович; Лопатюк, Ярослав Борисович
    Сучасний розвиток модної індустрії пов’язаний з двома аспектами, які суперечать принципам сталого розвитку: надвиробництво дешевого одягу та стимулювання надмірного попиту. Такий напрямок розвитку приносить надприбутки власникам модних брендів, але призводить до знецінення робочої сили, нехтування технікою безпеки та забруднення навколишнього середовища. У даній роботі розглянуто виділення вуглекислого газу при спалюванні сміття через надмірне споживання бавовняного одягу. Бавовна складається в середньому на 95 % з целюлози. Розрахунок хімічної реакції спалювання показав, що масовий викид вуглекислого газу становить 1,55 маси тканини. Насправді це значення значно більше, оскільки не враховано додаткові затрати енергії на очищення викидів від сміттєспалювального обладнання. Єдиною можливістю вирішення проблеми надмірного споживання одягу та продукування сміття є зміна суспільного мислення від споживацтва до сталого розвитку, 12-а мета якого вимагає відповідального споживання і виробництва. Головною умовою досягнення цих цілей є переоцінка життєвих цінностей як споживачів, так і власників виробництва. Щоб змінити пріоритети виробників від хижацького накопичення капіталів до сталого виробництва необхідно відновити правильне розуміння грошей як платіжного інструменту.
  • Документ
    Формування нормативної бази впровадження “зелених” конструкцій в Україні
    (ІТТА, 2021-12-15) Ткаченко, Тетяна Миколаївна; Мілейковський, Віктор Олександрович
    Сучасні міста України та світу потерпають від зниження якості повітряного середовища. Вирішити проблему можливо впровадженням біотехнічних засобів, що поєднують живі рослини з будівельними конструкціями (“зелені” конструкції) та інженерними системами. На противагу цьому, в Україні практично не приділяється уваги науковим дослідженням технічних переваг озеленення будівель. Більшість публікацій мають оглядове спрямування. Автори даної роботи мають значний досвід наукових досліджень (зокрема лабораторних) позитивних ефектів "зелених покрівель" для підвищення енергоефективності й безпеки внутрішнього середовища будівель та покращення екологічної ситуації міст. Авторка даної роботи успішно розробила конструкцію “зелених покрівель” з вітчизняних матеріалів і успішно впровадила її на індивідуальному будинку в Донецькій області ще на початку 2000-х років. Таким чином, Україна на сьогодні опиняється на передових позиціях у світі щодо дослідження “зелених” конструкцій. Ці позиції необхідно посилювати шляхом продовження даного напрямку досліджень, і на підставі їхніх результатів формувати нову нормативну базу впровадження цих біотехнологій. Автори розробляють проєкт ДБН В.2.6-_:202_ "Зелені" конструкції, що нормує: озеленення щільно забудованих районів міст; підтримання біорізноманіття міст, зокрема організацію шляхів міграції біоти; підвищення енергоефективності та екологічних показників об’єктів будівництва; формування мікроклімату та оздоровлення внутрішнього середовища “зеленими” конструкціями; управління стічними водами завдяки “зеленим” конструкціям тощо.
  • Документ
    Розвиток відновлюваної енергетики в Україні
    (ІТТА, 2021-12-15) Ткаченко, Тетяна Миколаївна; Сегеда, Павло Федорович
    У 2017 році Україна прийняла Енергетичну стратегію до 2035 року, пріоритетні напрямки якої, полягають у розвитку відновлюваної енергетики, енергоефективності та енергозбереженні. У 2020 році в країні затверджено Концепцію реалізації державної політики у сфері енергетики. Розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні відповідає довгостроковій стратегії розвитку енергетичного сектору держави. Україна має значний невикористаний потенціал енергоефективності, що стимулює прискорення темпів модернізації та розвитку відновлюваних джерел енергії та актуалізує їх використання в умовах сучасності. Зокрема, розподілена генерація має на увазі установку відносно малопотужних джерел електроенергії поблизу споживачів. Це дозволяє мінімізувати втрати енергії при транспортуванні. В рамках концепції «Smart Grid» ними переважно є відновлювані джерела енергії. Розвиток галузі відновлюваної енергетики також створює нову ланку робочих місць. Зокрема, станом на 2014-2019 рр. працевлаштовано 40791 особу в сонячній енергетиці та 4219 у вітровій.
  • Документ
    Аналітичний опис розширення плоских напівобмежених струмин
    (КНУБА, 2019) Мілейковський, Віктор Олександрович; Ткаченко, Тетяна Миколаївна; Дзюбенко, Володимир Григорович
    Ефективність формування мікроклімату будівель і споруд залежить від рішень організації повітрообміну. Одним з вирішальних факторів, які впливають на ефективність повітрообміну, є розвиток вентиляційних струминних течій. При цьому широко застосовується настилання струминних течій на поверхні огороджувальних конструкцій (напівобмежені струмини). У роботі отримано закономірності розвитку плоских напівобмежених струмин на підставі геометричного та кінематичного аналізу великомасштабної вихрової структури. Для цього побудовано схему турбулентної макроструктури у вигляді пелени дотичних великомасштабних вихорів (клубів) у межах струминного примежового шару. Прийнято припущення, що в зовнішній частині міжклубного шару реалізується лише підтікання навколишнього середовища до струмини перпендикулярно до напрямку її руху. В такому разі при русі клуба струмина має спожити весь об’єм, який клуб займає на своєму шляху. Реалізація такої моделі найбільш ефективна у САПР, яка дозволяє автоматично з високою точністю визначати площі складних фігур. Щоб отримати чотири точних знаки тангенса кута розширення струмини достатньо шести ітерацій. Отримані результати збігаються з відомими дослідними даними Г. Н. Абрамовича, що дозволяє стверджувати адекватність отриманих результатів. Також проведено аналогічні розрахунки за уточненою гіпотезою І. А. Шепелева, яка дозволяє вилучити пристінний примежовий шар з розгляду. Уточнення гіпотези полягає в тому, що струминний примежовий шар слід умовно розтягнути до поверхні настилання. Різниця результатів знаходиться в межах 1 %, що дозволяє рекомендувати таку гіпотезу для практичного вжитку.