Вип. 20(4)

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/134

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Перший аналіз вмісту важких металів та інших елементів в плодових тілах нівальних міксоміцетів карпат
    (ІТІГІП, 2015) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Андрусишина, І. М.
    Вперше проаналізовано вміст 12 елементів (Al, Ca, Cd, Cr, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Pb, Si та Zn) в плодових тілах 10 нівальних міксоміцетів, зібраних на території Карпат: Diderma globosum, D. meyerae, D. niveum, Didymium dubium, Lamproderma splendens, L. ovoideoechinulatum, L. Spinulosporum, Meriderma echinulatum, Physarum albescens і Ph. alpestre, внаслідок чого встановлено певні особливості хімічного складу міксоміцетів. Високий вміст Са (середнє значення 5,37%) обумовлений тим, що всі проаналізовані види міксоміцетів належать до порядку Physarales, для представників якого наявність вапна в структурних елементах плодових тіл є однією з ключових ознак. Виявлена здатність міксоміцетів накопичувати Mn, середній вміст якого становить 0,23%, а найвища концентрація, зареєстрована у Diderma meyerae – 0,97%. Колір морфологічних структур міксоміцетів може бути наслідком суміші різних речовин та пігментів: біле забарвлення видів роду Diderma та Didymium обумовлене вапняними включеннями; жовтуваті відтінки Physarum albescens і Ph. alpestre змінюються в залежності від складу елементів у ґрунті; темний блискучий перидій з райдужним відливом видів родів Lamproderma та Meriderma можливо утворений сумішшю різноманітних сполук, що містять Al, Cd, Cr, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Si. Спроможність міксоміцетів до накопичення певних хімічних елементів можна використовувати для біоіндикації та біоремедіації у сфері екологічної безпеки.
  • Документ
    Оцінка рівня екологічної безпеки військових об’єктів: процедура, інструментарій, критерії
    (Юстон, 2015) Шаравара, В. В.; Мовчан, Я. І.; Гулевець, Д. В.
    Представлена методика виконання оцінки рівня екологічної безпеки територій виведених з експлуатації військових об’єктів, яка містить опис етапів її проведення, необхідного науково-практичного інструментарію, спеціалізованих критеріїв і шкали, що включає деталізовану градацію і найменування визначених категорій екобезпеки.