Вип. 38(2)
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/11359
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз чинників формування еколого-техногенних і соціальних загроз безпеці життєдіяльності у вуглепромисловій зоні Донбасу(ІТГІП, 2021) Пиріков О. В.; Чумаченко, С. М.; Яковлєв Є. О.У статті розглядається необхідність формування інформаційно-аналітичного комплексу природно-техногенної геосистеми (ПТГС) Донбасу “регіональний техногенний комплекс – навколишнє природне середовище” як інструментальної бази для побудови моделі еколого-економічного розвитку. При цьому враховано, що провідною еколого-ресурсною складовою ПТГС вуглепромислової зони Донбасу (площа до 5.8 тис км2 з населенням понад 4 млн людей) є техногенно-геологічна система (ТГС) ”регіональний техногенний комплекс – геологічне середовище”. Крім того, в межах ПТГС Донбасу розташовано понад 4000 потенційно-небезпечних об’єктів, просторова щільність яких втричі перевищує середній показник по Україні. Переважання регіональних незворотних змін екологічних параметрів геологічного середовища як головного “депо” наслідків впливу факторів техногенезу (порушення рівноваги надр, деформації земної поверхні, геохімічне забруднення ландшафтів, поверхневих і підземних вод, скорочення біорізноманіття і ін.) обумовлюють необхідність збереження його еколого-ресурсного потенціалу для подальшого соціально-економічного відновлення регіону Донбасу. Порівняння впливу природно-ресурсного потенціалу геологічного середовища (ГС) Донбасу та Чорнобильської зони відчуження засвідчило фундаментальне значення рівноваги взаємодії літосфери з поверхневою гідросферою, приземною атмосферою та біосферою для формування соціально-економічних параметрів та безпеки життєдіяльності населення. Виконаний аналіз еколого-техногенних параметрів ПТГС гірничо-добувних районів Донбасу також засвідчив, що за умови подальшого збільшення кількості шахт, що затоплюються, є необхідною випереджаюча наукова розробка гранично-припустимих змін навколишнього природного середовища (НПС). Також зазначено, що усі обрані інструментарії формування безпеки життєдіяльності повинні мати чітке обґрунтування соціально-економічних та еколого-технологічних параметрів. Все це повинно надавати можливість для оцінки працездатності еколого-економічної системи, методів її побудови та можливого прогнозування.Документ Адаптація секторів міського розвитку до кліматичних змін(КНУБА, 2021) Кривомаз Т. І.; Савченко А. М.В результаті глобальних кліматичних змін зростає тривалість спекотних періодів та інтенсивність стихійних гідрометеорологічних явищ, змінюється режим випадання опадів, що у поєднанні з підвищенням темпів урбанізації представляє серйозну загрозу соціальній стабільності, економічній та екологічній безпеці міського населення та середовища. Зменшення вразливості міст до кліматичних зміни передбачає заходи, спрямовані на підвищення адаптаційного потенціалу, зниження ризиків та ступеня чутливості, збільшення потенціалу для подолання надзвичайних подій та отримання вигоди внаслідок кліматичних змін. Зниження впливу урбанізованого середовища на кліматичні зміни потребує комплексного стратегічного плану заходів для кожного сектору міського розвитку.