Вип. 38(2)
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/11359
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Механізм визначення кількісних характеристик рівня концентрації забруднюючих речовин викидами автомобільного транспорту(КНУБА, 2021) Триснюк, В. М.; Шумейко, В. О.; Голован Ю. М.Проаналізовано основні механізми забруднення приземного шару атмосфери і верхнього ґрунтового шару викидами автомобільного транспорту у придорожній смузі. Автомобільний транспорт разом із важкою промисловістю відноситься до основних забруднювачів атмосфери. Відпрацьовані гази, картерні гази, дими, сажа призводять до складних хімічних реакцій в приземному шарі атмосфери. Наведено ряд методів оцінки рівня забруднення, проаналізовано їх сильні та слабкі місця. Розглянута методологія видачі попереднього прогнозу розповсюдження забруднення з урахуванням збурюючих чинників та їх впливу на рівень концентрації забруднень, а також математичний апарат для визначення кількісних характеристик рівня концентрації забруднюючих речовин. Розроблена методологія є одним зі способів видачі попереднього прогнозу розповсюдження забруднень з урахуванням збурюючих чинників за наявності апріорних даних. В даній методології враховуються сукупність чинників впливу на рівень концентрації забруднень і отримані емпіричним шляхом функціональні залежності впливу кожної зі збурюючих складових на рівень забруднення. Побудована модель взаємодії встановлених чинників у вигляді графа взаємодії характеризує причинно-наслідкові відносини.Документ Обґрунтування методів розрахунку вилучення азоту (нітрифікація) в біореакторах з використанням біоплівкових моделей(КНУБА, 2021) Олійник О. Я.; Телима С. В.; Калугін, Ю. І.; Олійник Є. О.Наведена математична модель і розрахунки параметрів очистки стічних вод від сполук амонійного азоту (нітрифікація) в біореакторах з додатковим облаштуванням в їх об’ємі закріпленого біоценозу у вигляді біоплівки. Дана оцінка впливу різних факторів на параметри очистки. В моделі використовується кінетика реакцій згідно з нелінійним рівнянням Моно, що дозволяє проводити розрахунки з визначення концентрацій азоту на зовнішній та внутрішній поверхнях біоплівки та оцінювати ефективність дії біоплівки заданої товщини по характеру проникнення в ній забруднень азоту. Показано, що товщина біоплівки і потік всередині неї зменшуються із збільшенням швидкості відриву біомаси з її поверхні, тоді як із збільшенням концентрації азоту ці характеристики зростають. При цьому потік субстрату та глибина проникнення в біоплівку є функціями концентрації субстрату на поверхні біоплівки, швидкості реакції всередині біоплівки і дифузійного масопереносу. У якості основного параметра для оцінки впливу кисню, який контролює процес окислення амонію до нітритів, пропонується використання відношення концентрацій кисню до амонійного азоту. Як показали конкретні приклади і розрахунки, дане відношення може бути кращою альтернативою контролю за нітрифікацією в реакторі у порівнянні з концентрацією кисню.Документ Система мобільного екологічного моніторингу Дністра: моделювання технічної системи гідроресурсів та екстремальних паводків(КНУБА, 2021) Триснюк Т. В.Система мобільного екологічного моніторингу спрямована на збільшення швидкості обробки аналізів вимірювання і збільшення масштабів дослідження. Алгоритм аналізу та моделювання екстремальних паводків включає: побудову серії гідрографічних карт найбільших паводків і графіків характерних рівнів води, оцінку особливостей проходження паводків, формування бази даних про морфометрію русла і стан протипаводкових об'єктів. Особлива увага приділяється оцінці і прогнозу стану Дністра й антропогенних впливів на нього у зв’язку з такими показниками, як захворюваність населення, та контролю за забрудненнями, що утворилися в результаті підтоплень. Техногенна екологічна безпека використання гідроресурсів і гідроекосистем в цілому повинна базуватись на гідроекосистемній концепції збалансованого природокористування. Для безпосередньої реалізації завдань з оцінки часу проникнення забруднюючих речовин в ґрунтові води використано ГІС-технології (АrсView GIS 3.2а). Оцінку захисних властивостей порід зони аерації було виконано шляхом створення просторової моделі для визначення взаємозв'язку між об'єктами за допомогою модуля Gеоргосеssiпg АrсGІS. Матеріали знімання дають змогу створити 3D моделі рельєфу із точністю 15–20 см та аерофотомозаїку масштабу 1: 1 000 – 1: 5 000.Документ Пошуки нових місцезнаходжень фауни волохатих носорогів та мамонтів на території Старунського парку Льодовикового періоду на Прикарпатті(КНУБА, 2021) Адаменко О. М.; Мосюк М. І.; Качала С. В.; Радловська, К. О.Парк Льодовикового періоду біля с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області всесвітньо відомий як палеонтологічне місцезнаходження плейстоценової фауни волохатих носорогів і мамонта (еємське міжльодовиків'я, 46–10 тисяч років тому, за даними радіовуглецевого аналізу Сі4) та грязьовий вулкан – поки що єдиний у Карпатському регіоні. Це геологічна пам'ятка природи площею 60 га, де збереглись рештки озокеритового промислу та нафтогазопошукові свердловини. Дослідженнями польсько-українських експедицій 2004–2009 pp. намічено перспективи відкриття нових місцезнаходжень фауни та наших предків – кроманьйонців. Перші знахідки муміфікованих туш волохатого носорога, мамонта, решток коня, косулі та інших тварин плейстоценової, так званої мамонтової, фауни здійснено на глибині 12,6 м при проходці копальні (шахти) для видобутку озокериту біля с. Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області у 1907 р. Вчені Кракова і Львова достатньо оцінили ці унікальні відкриття і опублікували ряд статей та монографію у 1914 р. У 1929 р. експедиція Академії Вміння із м. Кракова при проходці копальні на глибині 17 м знайшла рештки ще трьох волохатих носорогів. Зібрано численні кістки малих хребетних (гризунів), рештки мушлі, численних видів комах, жуків, паразитичних хробаків, блошиць, метеликів, павуків, слимаків, судинних рослин, мошок, насіння і гілок карликової берези, вільхи та інших представників тундрової флори. Польські вчені організували комплексні вивчення фауни і флори, частково їх результати були опубліковані у статтях, але Друга світова війна призупинила цей процес. Старунські знахідки інтенсифікували всебічне вивчення стратиграфії, палеонтології, палеогеографії, геохронології та інших аспектів четвертинного періоду – квартету. У 1932 р. Міжнародний геологічний конгрес заснував INQUA – Міжнародний Союз з вивчення четвертинного періоду. Основні методичні засади такого вивчення закладено на матеріалах Старуні.Документ Визначення залежності між кліматичними чинниками і захворюваністю на Сovid-19(КНУБА, 2021) Мітрясова, О. П.; Приходько А. С.Розглянуто залежності між кліматичними чинниками і захворюваністю на Сovid-19. Для визначення залежностей використано метод кореляційного аналізу. Проаналізовано тільки один з ймовірних складових впливу на захворюваність, а саме кліматичні чинники (температура повітря; вологість повітря; активність сонячної радіації; швидкість вітру; кількість опадів; довжина світлового дня). Визначено тісні зв’язки захворюваності з температурою повітря, активністю сонячної радіації, довжиною світлового дня, а також тісну зворотну залежність від вологості повітря (з коефіцієнтами кореляції близько ±0,9). Показано, що інші кліматичні характеристики, а саме: швидкість вітру і кількість опадів, не мають сили впливу на швидкість розповсюдження захворювання. З’ясовані залежності можуть визначати умови проведення профілактики подібних захворювань, що надасть змогу покращити якість життя людини на шляху досягнення цілей сталого розвитку.Документ П’ятимодова квазілінійна модель нелінійної динаміки протяжної системи(КНУБА, 2021) Лебідь О. Г.Розподілені системи знайшли широке застосування на практиці. Це космічні зв'язки у навколоземному просторі протяжністю в десятки кілометрів. Ними описуються залізобетонні палі в ґрунті при розрахунках напружено-деформованого стану й оцінці технічного стану; трубопроводи як в повітрі, так і в рідині; підводні буксирувані системи. Відомі підводні системи ерліфта великої протяжності для видобутку мінералів (конкрецій) з дна океану протяжністю в 5-10 км. Для вирішення завдань динаміки таких систем в різних середовищах відомі математичні моделі є не цілком коректними з точки зору врахування різноманіття хвильових процесів. Це визначає необхідність побудови уточнених хвильових моделей. У статті отримана нова квазілінійна математична модель, що описує нелінійну чотирьохмодову динаміку розподіленої системи в просторово-неоднорідному полі масових і поверхневих сил. Вона описується нелінійною системою дванадцяти рівнянь першого порядку в часткових похідних. Для неї виконуються принципи граничності і гіперболічності. У сукупності з крайовими і початковими умовами модель може застосовуватися для опису динаміки і статики геометрично і фізично нелінійних стрижневих елементів, паль в ґрунті, канатів кранового обладнання, шахтних підйомників, підвісних канатних доріг, систем що буксируються в потоці рідини і газу, ін. Для двохмодової просторової редукції моделі розглянута теорема про коректність задачі Коші. Апробація моделі проведена на основі чисельного рішення просторової задачі про поширення чотирьох хвиль трьох типів: поздовжніх, конфігураційних в напрямку нормалі і бінормалі, крутильних. За допомогою чисельного алгоритму і програми на основі методу скінченних різниць уточнені більш ранні припущення щодо руху кабелю вздовж початкової конфігурації буксируваної лінії при зміні його довжини. З’ясувалося, що це припущення вірне лише для початкової перехідної ділянки. Встановлено також, що при заданій тахограмі в конфігурації буксируваної лінії спостерігається точка перегину, яка зміщується зверху вниз при підйомі кабелю. Це може бути чинником, що сприяє обриву кабельної системи та петлеутворенню при буксируванні.Документ Assessment of spent batteries streams in Ukraine(КНУБА, 2021) Ishchenko VitaliiThe goal of this study is the analysis of quantitative parameters and dynamics of spent batteries generation in Ukraine and mass balance assessment of their streams. The assessment used statistical data from international trade organizations and the State Statistics Service of Ukraine on the number of produced, imported, exported batteries, and spent batteries generated. Analysis of statistics on spent batteries generation in the world shows a significant difference in quantity, which is due to different ways of spent batteries management and approaches to counting. The estimated mass of batteries sold in Ukraine is about 20 thousand tons per year. The weight of household batteries (excluding car batteries) is estimated as 4.5-7 thousand tons per year (110-170 grams per year per person) and corresponds to the data of some EU countries. Among household batteries, alkaline and lithiumion batteries are the most common. Study of batteries quantity in the waste has shown a significant data divergence between the expected mass of batteries in the waste and official statistics. This is probably due to the low efficiency of the waste accounting system. In recent years, there is a trend of reducing the mass of batteries placed on the market and reducing their share in the waste (but such trends are not a case for household batteries). According to unofficial data, the weight of the collected spent household batteries is 2-3 tons per year or 0,05-0,08 grams per year per 1 person. The level of spent batteries collection (including car batteries) is estimated at 19%, and household batteries – only 0.1% that is much lower than in the EU countries. About 75–80% of spent batteries (99% of spent household batteries) are not accounted in waste streams. Besides, batteries in the waste of electrical and electronic equipment remain unaccounted. The scientific novelty of the study is the development of mass balance of spent batteries in Ukraine, which will ensure more efficient management of their flows. The practical value of the paper includes assessment of spent batteries volume in Ukraine for further analysis of the possibilities of their recycling.Документ Шляхи зниження екологічних ризиків шлакових відвалів металургійних комбінатів, Україна(КНУБА, 2021) Хрутьба В. О.; Нікітченко Ю. С.; Крюковська Л. І.; Лук'янова В. В.; Спасіченко О. В.Метою цієї роботи є кількісна оцінка рівня зниження екологічних ризиків шлакових відвалів металургійних підприємств при використанні металургійних шлаків як альтернативного дорожньо-будівельного матеріалу.Документ Аналіз чинників формування еколого-техногенних і соціальних загроз безпеці життєдіяльності у вуглепромисловій зоні Донбасу(ІТГІП, 2021) Пиріков О. В.; Чумаченко, С. М.; Яковлєв Є. О.У статті розглядається необхідність формування інформаційно-аналітичного комплексу природно-техногенної геосистеми (ПТГС) Донбасу “регіональний техногенний комплекс – навколишнє природне середовище” як інструментальної бази для побудови моделі еколого-економічного розвитку. При цьому враховано, що провідною еколого-ресурсною складовою ПТГС вуглепромислової зони Донбасу (площа до 5.8 тис км2 з населенням понад 4 млн людей) є техногенно-геологічна система (ТГС) ”регіональний техногенний комплекс – геологічне середовище”. Крім того, в межах ПТГС Донбасу розташовано понад 4000 потенційно-небезпечних об’єктів, просторова щільність яких втричі перевищує середній показник по Україні. Переважання регіональних незворотних змін екологічних параметрів геологічного середовища як головного “депо” наслідків впливу факторів техногенезу (порушення рівноваги надр, деформації земної поверхні, геохімічне забруднення ландшафтів, поверхневих і підземних вод, скорочення біорізноманіття і ін.) обумовлюють необхідність збереження його еколого-ресурсного потенціалу для подальшого соціально-економічного відновлення регіону Донбасу. Порівняння впливу природно-ресурсного потенціалу геологічного середовища (ГС) Донбасу та Чорнобильської зони відчуження засвідчило фундаментальне значення рівноваги взаємодії літосфери з поверхневою гідросферою, приземною атмосферою та біосферою для формування соціально-економічних параметрів та безпеки життєдіяльності населення. Виконаний аналіз еколого-техногенних параметрів ПТГС гірничо-добувних районів Донбасу також засвідчив, що за умови подальшого збільшення кількості шахт, що затоплюються, є необхідною випереджаюча наукова розробка гранично-припустимих змін навколишнього природного середовища (НПС). Також зазначено, що усі обрані інструментарії формування безпеки життєдіяльності повинні мати чітке обґрунтування соціально-економічних та еколого-технологічних параметрів. Все це повинно надавати можливість для оцінки працездатності еколого-економічної системи, методів її побудови та можливого прогнозування.Документ Адаптація секторів міського розвитку до кліматичних змін(КНУБА, 2021) Кривомаз Т. І.; Савченко А. М.В результаті глобальних кліматичних змін зростає тривалість спекотних періодів та інтенсивність стихійних гідрометеорологічних явищ, змінюється режим випадання опадів, що у поєднанні з підвищенням темпів урбанізації представляє серйозну загрозу соціальній стабільності, економічній та екологічній безпеці міського населення та середовища. Зменшення вразливості міст до кліматичних зміни передбачає заходи, спрямовані на підвищення адаптаційного потенціалу, зниження ризиків та ступеня чутливості, збільшення потенціалу для подолання надзвичайних подій та отримання вигоди внаслідок кліматичних змін. Зниження впливу урбанізованого середовища на кліматичні зміни потребує комплексного стратегічного плану заходів для кожного сектору міського розвитку.